Функціональні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1 Теоретичні засади дослідження похідних та складних іменників зі значенням особи в англійській мові………………………………………………6
1.1. Підходи до визначення похідного та складного слів………………………………………………………….…………………….6
1.2. Основні аспекти функціональної теорії похідного слова……………………………………………………………………………..9
1.3. Семантична категорія особи як об’єкт дослідження…………………………………………………………………….10
Розділ 2 Функціональні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи в англійській мові…………………………….………..…..24
2.1. Структурні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи…………………………………………………….…………………………….24
2.2. Семантичні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи……………………………… …………………………………………..29
Загальні висновки…….……………………………………………………….39
Список використаної літератури………………………………………………42
Додаток А………………………………………………… ……………………45
Додаток Б………………………………………….……………………………..48

ВСТУП

Для написання даної дипломної роботи було обрано тему „Функціональні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи у англійській мові”, яка є досить актуальною з огляду на те, що сучасна англійська мова постійно розвивається, збагачується новими словами.
В нашій дипломній роботі розглядаються функціональні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи.
Мета роботи полягає в тому, щоб виявити й різнобічно дослідити особливості функціонування похідних та складних іменників зі значенням особи у англійській мові. Щоб досягти цієї мети слід розв’язати низку конкретних завдань:
-розглянути основні підходи до визначення похідного та складного слів у англійській мові;
-визначити основні функції словотворення;
-описати категорію особи та властиві їй різнорідні ознаки;
-виділити основні структурні схеми та семантичні складові похідних та складних іменників зі значенням особи в англійській мові.
У роботі використовувались наступні методи дослідження:
1)метод аналізу словникових дефініцій – для виявлення специфіки реалізації найменувань осіб;
2)компонентний аналіз – для визначення семантичного обсягу – найменувань осіб;
3)описовий аналіз – для класифікації та встановлення особливостей похідних та складних іменників – найменувань осіб.
Об’єктом дослідження нашої дипломної роботи стали похідні та складні іменники зі значенням особи в англійській мові.
Предметом дослідження є функціональні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи в англійській мові, виявлені на матеріалі даного дослідження.
Словотворення є одним із специфічних способів номінації, оскільки обслуговує словниковий склад мови і є в межах мовної діяльності джерелом готових номінацій, і в той же час являє собою сукупність правил їх утворення за певними моделями і схемами.
Словотвір виконує важливу роль з точки зору когнітивної лінгвістики, оскільки це процес, цілком орієнтований на комунікацію, на передачу знань про світ, на структурування тих елементів навколишнього світу, які в процесі діяльності суб’єкт виділив і опанував. Більшість неологізмів, як відомо, це похідні слова, деривати. Як пише О.С. Кубрякова, похідні слова, на відміну від простих, не тільки іменують окрему дію, предмет, але й вказують на зв’язок, на їх відношення до інших дій, предметів. Тим самим виникає можливість з’єднати новий досвід зі старим, пізнати невідоме через відоме. [11,48-49]
Вивчення словотворчих процесів бере свій початок з часів стародавньої Греції та Риму. Питанням перетворення коротких слів у довгі, більш складні займались такі видатні філософи як Платон та Аристотель. Античне вчення базувалось на матеріалі грецьких та латинських слів. Надалі, словотворчі процеси вивчались у XIX ст. в історичному мовознавстві у плані порівняльного аналізу та у XX ст. у руслі різних галузей мовознавства.
Найпоширенішими засобами словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація та префіксація.
Суфіксація ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж переважають у мові. Префіксація базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови.
Третій засобом словотвору за поширеністю є словоскладання, яке ґрунтується на складанні двох чи більше основ, з можливими подальшими змінами новоутвореного композита. Деякі вчені ставлять словоскладання на перше місце, бо вважають найпродуктивнішим засобом словотвору в сучасній англійській мові.
Існують і другорядні типи словотвору, такі як скорочення (усне і писемне), а також конверсія. Скорочення – це засіб словотвору, який базується на втраті певної частини слова. В сучасній англійській мові скорочують іменники (власні та загальні), дієслова, прикметники тощо. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення є дуже різноманітними.
Дослідженням складно-похідної лексики в різні часи займались Р.А. Будагов, К.А. Левковська, Є.С. Кубрякова, В.В. Виноградов, Є.Л. Гінзбург, О.П. Єрмакова, О.Д. Мєшков та багато інших. На сучасному етапі на першому плані опинилися проблеми, пов’язані з різними аспектами семантики похідного слова, про що свідчать роботи таких мовознавців як О.А. Земська, Є.С. Кубрякова, І. К. Архипов, О.Д. Мєшков. Сьогоднішній етап у розвитку лінгвістики характеризується також такою рисою як функціоналізм. Необхідність звернення саме до функціональної парадигми продиктована тим, що вона, знаходячись у центрі лінгвістичних досліджень сьогодення, зробила найвагоміший внесок у формування нової мегапарадигми наукових досліджень.
До недавнього часу похідні слова досліджувались в основному з формальної точки зору, тобто в аспекті вираження, а семантика похідних слів залишалася малодослідженою.
Проблема вивчення змістового аспекту словотвору будь-якої мови, в тому числі і семантика похідних слів, з кожним роком стає все більш актуальною. Актуальність проведеного дослідження визначається необхідністю функціонального підходу до розгляду мовних фактів та явищ. Поряд з широким висвітленням теорії функціональної граматики в сучасній лінгвістиці на перший план все більше висуваються проблеми функціонального словотворення, під яким розуміється лінгвістичне вивчення про функції словотворчого механізму. Хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення.
Проблема складнопохідних слів у сучасній англійській мові не одержала однозначного вирішення. Часто вищезгадане питання розглядається у зв’язку із складними словами або як їх різновид.
З розвитком наукового знання відбувається не тільки збільшення суми знань, що накопичуються окремими науками, але також приріст системи та реорганізація структури взаємодії пізнавальних засобів. Дане дослідження базується, з одного боку, на традиційних підходах до словоскладання, а з іншого – на новітніх підходах, тобто на розширенні елементів здобутих знань про об’єкт дослідження. Хоча, на мою думку, ніякий новий підхід не може цілком вирішити проблемні питання, та все ж спроможний привнести новий ракурс у з’ясування проблем.
Матеріалами дослідження слугують похідні та складні іменники зі значенням особи в обсязі 295 одиниць, знайдених методом вибірки з наступних джерел: 1) Англо-український словник: у 2 т. – Близько 120 000 слів / Склав М.І. Балла. – К.: Освіта , 1996.; 2) Большой англо-русский словарь: В 2 т. (Под. ред. И.Р. Гальперина). – М. – 1980; 3) Новий англо-український українсько-англійський словник. – 42 000 слів / під ред. О. А. Аматуні. – К.: Аконіт, 2006. – 540с.; 4) English – Ukrainian dictionary. – Близько 20 000 слів / за ред.. Ю.О. Жлуктенка. – К.: Радянська школа, 1978. – 445с.; 5) Oxford English-Russian Dictionary. ( Edited by P. Falla). – Oxford University Press. – 2000 – 940с.
Структура даної дипломної роботи: вступ; розділ 1. Теоретичні засади дослідження похідних та складних іменників зі значенням особи, даний розділ містить три підрозділи; розділ 2. Функціональні особливості похідних та складних іменників зі значенням особи, даний розділ містить два підрозділи; загальні висновки; список використаної літератури, який нараховує 39 джерел; додатки.