Молодіжний сленг і культура мовлення школярів

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ ЯК СУЧАСНЕ МОВНЕ ЯВИЩЕ
1.1 Поняття та історія дослідження сленгу в працях науковців
1.2 Основні джерела сленгу

РОЗДІЛ 2 КЛАСИФІКАЦІЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ПОХОДЖЕННЯ ТА СФЕРАМИ ВЖИВАННЯ
2.1 Наукові підходи до класифікації сленгізмів
2.2 Молодіжний комп’ютерний сленг та його вплив на мовлення школярів
2.3 Кримінальний жаргон та мовлення школярів

РОЗДІЛ 3 ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ СЛЕНГУ ШКОЛЯРАМИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА КУЛЬТУРУ МОВЛЕННЯ
3.1 Експресивність у молодіжному сленгу як спосіб вираження ставлення до навколишньої дійсності
3.2 Сленг як проблема культури мовлення у середовищі школярів

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Для сучасного світу характерне розширення меж комунікативного простору й зростання ролі спілкування, яке сьогодні вивчає мовознавство з проекцією на homo eloquens, «людину, що говорить». Помітною тенденцією антропоцентрично спрямованої лінгвістики ХХ – початку ХІХ ст. постає активізація неформальних експресивних засобів стилістично зниженої мови, що мають власний комунікативний статус та мовну цінність і деякою мірою відображають функціонально-стилістичне варіювання словникового складу національної мови.
Зростання дослідницького інтересу щодо сленгової/жаргонної мови пов’язане, по-перше, з невичерпним мовотворчим потенціалом таких слів і виразів (навіть попри притаманні їм негативні конотації); по-друге, з активним проникненням неформальних елементів у сферу літературної мови, насамперед мову ЗМІ та художньої літератури.
Актуальність дослідження. Проте не зважаючи на підвищений інтерес науковців до вживання сленгу в повсякденному житті, маємо звернути увагу на ще один момент: вживання сленгу дорослими та школярами має різне забарвлення. Так, якщо доросла людина під час розмови вживає жаргонізм, це сприймається оточуючими, як певна норма, сформований стереотип того, що дорослий може вживати такі лексичні одиниці, надаючи мовленню певного забарвлення та підкреслюючи свій статус або позицію в діалозі. В той же час, якщо в розмові жаргонізми вживають саме школярі, то це не лише привертає увагу та створює негативне уявлення про культуру мовлення конкретної дитини, а й змушує задуматися про її майбутнє.
Підґрунтя культуру мовлення в нашій державі формуються вже з перших років життя людини. Якщо батьки та вчителі не будуть звертати увагу на те, як школярі спілкуються та яку лексику вживають, про чистоту нашої мови та високу культуру мовлення всієї нації можна навіть і не мріяти. Саме тому дослідження молодіжного сленгу та культури мовлення школярів є досить актуальним.
Проблему молодіжного сленгу та культури мовлення школярів досліджували такі вчені, як Арнольд І.В., Глущенко Ю. В., Лапова Є.Б., Мосенкіс Ю. Л., Сагач Г., Ставицька Л. О., Харченко В.К., Шовгун А. О. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці молодіжного сленгу та культури мовлення школярів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та історія дослідження сленгу в працях науковців;
2. Узагальнити інформацію про основні джерела сленгу;
3. Визначити наукові підходи до класифікації сленгізмів;
4. Проаналізувати молодіжний комп’ютерний сленг та його вплив на мовлення школярів;
5. Дослідити кримінальний жаргон та мовлення школярів;
6. Дати характеристику емоційній лексиці молодіжного жаргону;
7. Описати експресивність у молодіжному сленгу як спосіб вираження ставлення до навколишньої дійсності;
8. Коротко охарактеризувати сленг як проблему культури мовлення у середовищі школярів.
Об’єктом дослідження є молодіжний сленг як явище серед сучасної молоді та школярів.
Предметом дослідження є лексичні одиниці, що належать до різних типів сленгу.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Метод лексико-семантичної вибірки: для вибору та аналізу конкретних лексичних одиниць.
6. Графічний: для побудови графіків в роботі.
7. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про молодіжний сленг та культуру мовлення школярів. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається молодіжний сленг як сучасне мовне явище.
У другому розділі проводиться аналіз класифікації молодіжного сленгу за джерелами походження та сферами вживання.
У третьому розділі характеризуються причини вживання сленгу школярами та його вплив на культуру мовлення.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатках наведено словник найбільш поширених серед школярів сленгізмів.