Особливості уяви та мислення в процесі діяльності людини

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Мислення як пізнавальний процес 6
1.1 Поняття про мислення 6
1.2 Процеси та види мислення 8
1.3 Форми та роль мислення в процесі діяльності людини 12
Розділ ІІ. Уява в процесі діяльності людини 18
2.1 Поняття уяви. Її види та функції 18
2.2 Форми та роль уяви в процесі діяльності людини 22
Висновки 27
Список використаних джерел 30

Вступ

Уява і мислення – стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розв’язання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розв’язавши поставлену задачу.
Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме, пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї .Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу – мету , яка дається в певних умовах і в якої можна досягти за рахунок останніх. Інакше кажучи задача – це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення.
Порівняно з відчуттями і сприйманнями це значно повніший образ світу, який несе в собі ступінь проникнення індивіда в сутність явища дійсності з’ясування їх неявних властивостей. У своїх розвинених формах це раціональна пізнавальна діяльність, шляхом людина здобуває нові абстраговані від чуттєвих даних, знання, будує узагальнений образ світу, створює власну філософію, з рештою, здійснює акти творчості. Закономірності розвитку мислення, і психіки в цілому, висвітлює аналіз його філо-історіо- та онтогенезу. Протягом філогенезу, воно надбудовується над стадіями елементарної сенсорної та перцептивної психіки і виконує функції інтелекту. На початкових етапах історіогенезу цей процес має вигляд первісного (міфологічного) мислення й слугує засобом пояснення життя людини. Він виникає під час практичних дій, за допомогою яких, людина реалізує стосунки з природою, започатковує шлях, яким людина прямує від чуттєвого до теоретичного пізнання дійсності. Саме тому дослідження ролі уяви та мислення в процесі діяльності людини складає актуальність нашого дослідження.
Проблему ролі уяви та мислення в процесі діяльності людини досліджували такі вчені-психологи, як Выготский Л.С., Дудецкий А.Я., Миллер Д., Галантер Ю., Прибрам К., Симонов П.В. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є психологічні процеси людини.
Предметом дослідження є процеси мислення та уяви.
Мета дослідження полягає в окресленні ролі уяви та мислення в процесі діяльності людини. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати мислення та його процеси;
2. Визначити види мислення;
3. Проаналізувати роль мислення в процесі діяльності людини;
4. Дати характеристику поняття „уява”;
5. Коротко охарактеризувати різні види уяви;
6. Визначити роль уяви в процесі діяльності людини.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Синтез та узагальнення матеріалу;
2. Метод лексико-семантичного аналізу.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про роль уяви та мислення в процесі діяльності людини
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.