Проблема трансформації людської природи у сучасній культурі

Зміст

Вступ…………………………………………………………………3
Розділ І. ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ…
1.1. Особливості людської природи та культурні способи її трансформації…………………………………………………………………….8
1.2. Трансгуманізм як актуальний напрям світогляду сучасної людини……………………………………………………………………………19
Розділ II. БІОПОЛІТИЧНА ПАРАДИГМА В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ …..
2.1.Суть біополітики та її вплив на людську природу………………………25
2.2 Критика біополітичного перетворення людської природи……………..37
2.3 Прояви біополітики в сучасній культурі…………………………………43
Розділ III. КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ПОСТЛЮДСЬКОГО…………….
3.1. Культурні технології формування постлюдського……………………..47
3.2 Людська природа в епоху технізації та інформаціоналізму……………58
3.3. Постлюдина і постісторія: проблема взаємозв’язку……………………64
Висновок…………………………………………………………….69
Список використаної літератури……………………………….73

ВСТУП

Людина пройшла складний та багаторівневий розвиток в своєму становленні, де кожен крок підкреслював її трансцендентність, постійний вихід за власні межі, що є невід’ємною частиною її природної сутності. Тому, людська природа існує не як завершене ціле, а як відкритий процес, на який впливає ряд причин, з яких найвагоміша – особливості розвитку культурної епохи, у якій вона живе. Людська природа не є чимось константним, а мінливість існуючого в культурі ще більше ускладнює можливості аналізу людської природи. Природа людини є внутрішньо суперечливою та досить неоднозначною, що практично унеможливлює пошук її універсальної сутності. Як влучно зауважив дослідник із філософської антропології М. Фрідмен, ,,парадокс людського образу в тому, що він є одночасно універсальним і унікальним, але універсальність його може бути розкрита для нас лише через неповторність: на відміну від будь-якого статичного ідеалу, образ завжди співвіднесений з неповторною відповіддю щодо конкретного моменту, до того ж відповіддю, яка не може бути передбачена або повторена” [2, c.122]. Людська природа є універсальною для всіх людський істот і, водночас, унікальною для кожного індивіда окремо. Але одне можна відзначити з впевненістю – природа людини є мінливою. Саме тому сучасна епоха змушує нас говорити про ідею багатомірності, полярності та різновекторності людської природи, що стала не лише вихідною ідеєю постмодерністської теорії, але й сучасного світосприйняття в цілому.
Протягом всього історичного розвитку людська природа зазнала значних трансформацій. Кожна культурна епоха вказувала на ті чи інші особливості людської природи, яка як відкритий процес проявляла певні сторони своєї сутності – позитивні і негативні. Бурхливий розвиток техногенно-інформаційної епохи не міг не призвести до трансформації природи сучасної людини. Сучасна епоха сформувала нові її особливості.
Актуальність. Сучасний розвиток науки та техніки призвів до якісних змін людської природи. На сьогоднішній день ми можемо спостерігати наростаючий дослідницький інтерес до цієї проблеми, що свідчить про її актуальність.
Метою даної роботи є дослідження трансформації людської природи на тлі розвитку сучасної інформаційно-техногенної епохи та виявлення її специфічних ознак. Реалізація цієї мети потребує вирішення таких теоретичних завдань:
• охарактеризувати культурні способи трансформації людської природи;
• проаналізувати взаємозв’язок біополітики як соціокультурного феномену і людської природи та висвітлити основні положення біополітичного перетворення людської природи;
• розкрити особливості трансгуманізму як актуального напряму світогляду сучасної людини та з’ясувати його характерні риси;
• розкрити сутність культурного феномену постлюдського;
• проаналізувати основні концепції ,,постлюдини” та розкрити специфічні риси кожної з них;
• охарактеризувати культурні технології формування постлюдського;
• розкрити специфічні риси людської природи в епоху технізації та інформаціоналізму;
• проаналізувати проблему взаємозв’язку постлюдини та постісторії.
Об’єктом нашого дослідження є людська природа як сума поведінки і властивостей, типічних для людини як виду, а предметом – специфічні особливості трансформації людської природи в сучасній культурі.
Методи дослідження. Відповідно до поставлених у науково-дослідницькій роботі завдань ми використовували такі методи: метод аналізу та синтезу (аналіз думок різних дослідників, синтез яких допомагав зробити власні висновки), проблемно-пошуковий (наприклад, розглянуто проблему біополітичного перетворення людської природи; проблему взаємозв’язку постлюдини та постісторії), метод порівняльного аналізу (зіставлення поглядів різних дослідників), метод компаративного аналізу (за допомогою якого порівнюються сучасні концепції, що стосуються виявлення специфічних рис постлюдини). Також застосовуються такі загальнонаукові методи як абстрагування, узагальнення і систематизації, індукції та дедукції як необхідні інструменти розкриття зазначеної проблеми.
Джерельна база включає наукові статті, періодику, монографії, інформацію з мережі Інтернет, а також першоджерела. Зокрема, опрацьовано такі першоджерела: Юрген Хабермас ,,Майбутнє людської природи”, Френсіс Фукуяма ,,Наше потслюдське майбутнє. Наслідки біотехнологічної революції”, Мішель Фуко ,,Наглядати і карати”, Мішель Фуко ,,Археологія знання”, Габріель Маркузе ,,Одномірна людина”. Враховано міркування таких відомих мислителів та наукових дослідників як Ф. Ніцше, З. Фрейд, Р.Еттінгер, Л. Колдуелл, Р. Мастерс, Е. Канетті, Е. Уілсон, Ж. Дильоз, Ю. Крістєва та ін. Цікаво було опрацьовувати статті К. Ісаакова, О. Кравченко, С. Марійко, М. Чабаненко, Й. Масуди, Дж. Хакслі та ін. Досить цікавою була і монографія, присвячена аналізові людського буття, яке взяте у взаємодії позитивних і негативних особливостей людського єства: ,,Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного”.
У контексті розгляду проблеми трансформації людської природи було аналізовано ряд відомих кінострічок сучасності, а саме: ,,Матриця” братів Вачковських (1999 р.), ,,Кримінальне чтиво” Квентіна Тарантіно (1994 р.) ,,Механічний апельсин” Стенлі Кубрика (1971р.), ,,Я, робот” Алекса Протаса (2004 р.), ,,Сурогати” Джонатана Мостоу (2009 р.), ,,Ангел для сестри” Ніка Кассаветіса (2009 р.), ,,Олімпія” Лені Ріфеншталя (1938 р.), а також ,,мильна опера” ,,Клон” (сценаристки Глорії Перес, 2001 р.)
Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в поглибленні та розширенні уявлень про особливості трансформації людської природи у сучасну епоху. Матеріали даного дослідження доцільно використовувати в розробці курсів та спецкурсів з культурології, теорії та історії сучасної культури, філософської антропології, етики, філософії культури тощо.
Наукова новизна дослідження полягає у системному аналізі феномену трансформації людської природи у сучасній культурі. Тому дане дослідження носить досить вагомий елемент новизни та є перспективним для подальших досліджень.
Апробація. Фрагмент з даної роботи було надруковано у збірнику наукових записок НаУОА. (Матеріали міжнародної наукової конференції ,,Проблеми культурної ідентичності: співвідношення традиційного і модерного аспектів ідентифікації”) у статті ,,Фрагментарність буття сучасної людини в умовах техногенно-інформаційної епохи” (Наукові записки. Серія ,,Культурологія”. – Острог: Видавництво Національного університету ,,Острозька академія”, 2011. – Вип.7. – 464 с.).
Ще один фрагмент науково-дослідницької роботи (стаття ,,Біополітична парадигма: культурологічний аналіз”) було озвучено під час виступу на конференції ,,Дні науки НаУОА”.
Структура магістерської роботи визначається метою і завданнями дослідження, логікою викладу наукового матеріалу.
Робота має таку структуру:
– вступ, де оглядово можна ознайомитися з проблемою трансформації людської природи в сучасній культурі, а також де зазначено актуальність теми, що досліджується, мету, об’єкт, предмет, методи дослідження та використані джерела, практичне і теоретичне значення, наукову новизну, апробацію і структуру роботи;
– розділ І, де розглянено особливості людської природи та культурні способи її трансформації, а також розкрито особливості нового напряму світогляду сучасної людини – трансгуманізму;
– розділ ІІ, де розглядається біополітична парадигма в сучасній культурі, а саме: вплив біополітики на людську природу та прояви біополітики в сучасній культурі;
– розділ ІІІ, в якому аналізується культурний феномен постлюдського, висвітлюється проблема культурних технологій формування постлюдського;
– висновки, де вказано результати дослідження;
– список використаної та цитованої літератури.