Вплив оцінки вивченого на точність моніторингу запам’ятовування

ЗМІСТ
Зміст……………………………………………………………………..2
Вступ…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. Теоретичний аналіз особливостей мета когнітивних процесів………………………………………………………………………..5
1.1. Поняття та зміст мета-пізнання. Особливості та зміст пам’яті та метапам’яті……………………………………………………………………5
1.2. Фактори та умови запам’ятовування…………………………10
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження як час здійснення оцінки вивченого впливає на точність моніторингу запам’ятовування………………………………..19
2.1. Взаємозв’язок оцінки своєї пам’яті з дійсним об’ємом відтвореного матеріалу……………………………………………………..19
2.2. Взаємозв’язок оцінки вивченого з стратегією вивчення………22
Висновки………………………………………………………………..26
Список використаної літератури…………………………………….28
Додатки

ВСТУП
Наше життя – це спогади, історія, культура суспільства. Тому пам’ять в ньому відіграє одну із найважливіших ролей. Ми знаємо хто ми, хто такі батьки, друзі, сусіди, друзі – і це все завдяки того, що ми це пам’ятаємо. А що ми можемо сказати про нашу пам’ять, що ми знаємо про неї, як добре ми орієнтуємося в тому як краще вчити і відтворювати. Ось це ми намагатимемося вивчити.
Актуальність. Проблема метакогнітивної пам’яті в радянській науці є зовсім молодою. Тому вивчення нашої теми є дуже актуальним, і ми таким чином визначимо, що ми знаємо про нашу пам’ять.
При написанні курсової роботи ми спиралися на теоретичні праці Нельсона, Меткалфа, Беннета та ін.
Об’єкт дослідження: оцінка вивченого (моніторинг запам’ятовування, відчуття про вивчене).
Предмет дослідження: вплив часу здійснення оцінки вивченого на точність моніторингу запам’ятовування.
Гіпотеза: час здійснення оцінки вивченого впливає на точність моніторингу запам’ятовування:
1) попереднє судження про об’єм матеріалу, що запам’ятається (висновок, що робиться до пред’явлення стимулів) не корелює з дійсним об’ємом відтвореного матеріалу (тобто точність моніторингу запам’ятовування низька)
Така гіпотеза може бути обґрунтована тим, що на здійснення оцінки майбутнього вивченого, як ми припускаємо, може впливати ряд внутрішніх по відношенню до досліджуваного факторів, таких, наприклад, як самооцінка, рівень знань англійської мови, тривожність, мотивація до участі у дослідженні.
2) оцінка вивченого, що робиться одразу після пред’явлення стимульного матеріалу, слабко корелює з об’ємом відтвореної інформації.
3) відстрочена оцінка вивченого є найбільш точною.
Завдання:
– теоретично описати особливості метекогнітивних процесів;
– дослідити взаємозв’язок миттєвої оцінки вивченого на дійсність відтворення;
– дослідити взаємозв’язок відстроченої оцінки на дійсність відтворення;
– дослідити як тривожність, самооцінка, рефлексія та емоційний стан впливає на запам’ятовування .