Методологія бібліографознавства

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6
1.1. Виникнення та становлення бібліографознавства як науки 6
1.2. Предмет, структура та завдання бібліографознавства 9

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА 16
2.1. Поняття «методології бібліографознавства» та «бібліографічного методу» 16
2.2. Типологія бібліографознавчих досліджень та їх методологія 18
2.3. Зв’язок бібліографознавства з іншими науками 24

ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

ВСТУП

У соціальних наукових дисциплінах особливе місце займає методологія, тобто вибір методів дослідження, визначення його цілей, об’єктів і предмета. Методологія носить соціально обумовлений характер, який залежить від світоглядних позицій, з яких дослідник розглядає предмет вивчення.
Навіть начебто простий опис об’єкта завжди здійснюється з певних позицій, хоча і не завжди усвідомлюваних дослідником. Результат дослідження залежить головним чином від прагнення вченого до об’єктивності і достовірності отриманих ним результатів.
Актуальність дослідження. Пізнавати природу бібліографічної інформації, сутність бібліографічної діяльності безпосередньо, осмислюючи і узагальнюючи бібліографічні явища досить важливо. У бібліографознавстві застосовуються десятки загальних і конкретних методів дослідження. Саме тому їх виокремлення та характеристика являються нагальним та актуальним.
Загальні методи застосовуються в багатьох соціальних і гуманітарних дисциплінах, у тому числі бібліографознавстві, книгознавстві та бібліотекознавстві. Найбільш плідне застосування в бібліографознавчих дослідженнях системного, функціонального, діяльнісного та історичного підходів.
Вони застосовані при підготовці більшості найбільш значних бібліографознавчих праць, в тому числі дисертацій. Завдяки їм колективною працею вчених сформовано бібліографознавство як наука та сукупність знань.

Проблему методології бібліографознавства досліджували такі вчені, як Барсук А.І., Беспалова Е.К., Буран В. Я., Вохришева М.Г., Гречихин О.О., Коршунов О.П., Левін Г. Л., Новоженова Т. О., Сенченко М., Фокєєв В. О., Швецова-Водка Г. М. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці методології бібліографознавства. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати виникнення та становлення бібліографознавства як науки;
2. Узагальнити інформацію про предмет, структуру та завдання бібліографознавства;
3. Проаналізувати поняття «методології бібліографознавства» та «бібліографічного методу»;
4. Дослідити типологію бібліографознавчих досліджень та їх методологія;
5. Коротко охарактеризувати зв’язок бібліографознавства з іншими науками.
Об’єктом дослідження є бібліографознавство як наука.
Предметом дослідження є наукові засади та методи, за допомогою яких проводяться бібліографознавчі дослідження.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Графічний: для побудови графіків та рисунків в роботі.
6. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про методологію бібліографознавства. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.