Громадяни, як субєкти адміністративного права

Громадяни, як суб’єкти адміністративного права
ПЛАН

Вступ 3
1. Поняття, зміст та складові елементи адміністративної
правосуб’єктності громадян 5
2. Адміністративно-правовий статус громадян України 12
3. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без
громадянства та біженців 18
Висновок 29
Список використаної літератури 30

Вступ
У адміністративному праві під суб’єктом розуміють носія прав
і обов’язків у сфері державного управління, які передбаченні
адміністративно-правовими нормами. Такий суб’єкт може реалізувати
права і виконувати покладенні на нього обов’язки.
Колпаков В.К. виділяє комплекс передумов, якими повинен бути
наділений “претендент”, щоб отримати статус суб’єкту
адміністративного права. До них належать:
– зовнішня відокремленість, яка характеризується наявністю
системоутворюючих ознак;
– персоніфікація в суспільних відносинах управлінського типу,
тобто виступ у вигляді єдиної особи – персони;
– здатність виражати і здійснювати волю у відносинах з
державою або державну волю у процесі адміністративно-правового
регулювання суспільних відносин.
Таким чином соціальні особливості спричиняють комплекс
передумов, які свідчать про потенційну можливість бути суб’єктом
адміністративних правовідносин, перетворення претендента на
суб’єкта і визначення його місця і ролі у сфері державного
управління.1
Громадяни – найбільша група суб’єктів адміністративних
правових відносин. Конституція України надає перевагу інтересам,
правам і свободам громадян перед правами і свободами інших
учасників правовідносин. Тому що людина, її життя і здоров’я,
честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою
цінністю. Найчастіше особа вступає у відносини з державою у сфері
виконавчої влад, де практично реалізовуються надані особі
Конституцією і Законами України права і свободи. Для реалізації
деяких прав і свобод та виконання обов’язків важливе значення має
громадянство – постійний правовий зв’язок особи і держави. Цей
зв’язок проявляється у взаємних правах і обов’язках.
На всіх осіб, що постійно перебувають на території України,
поширюється юрисдикція Української держави. Проте законодавство у
багатьох випадках чітко розмежовує статус громадянина і особи.
Громадяни України мають більш широкий обсяг прав і обов’язків, ніж
особа, яка не пов’язана відносинами громадянства з державою.
Окрім того правосуб’єктність різних громадян має різницю
залежно від статі, віку, стану здоров’я. Серед іноземних громадян,
наприклад, особливим адміністративно-правовим статусом наділяються
біженці згідно із законом “Про біженців” від 24 грудня 1993р.