Формування та розвиток українсько-польського міждержавного партнерства

60 грн.

Скачати курсову роботу

Купити в 1 клік
Додати в бажання
Додати в порівняння
Категорія:Юриспруденція

ПЛАН
ВСТУП………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО МІЖДЕРЖАВНОГО ПАРТНЕРСТВА…………………………………………….9
1.1. Передумови, становлення та розвиток дипломатичних та політичних зв’язків між Республікою Польща та Україною на початку 90-х рр. ХХ ст………………………………………………………………………………..9
1.2. Особливості українсько-польського стратегічного партнерства…………16
1.3. Приорітети українсько-польських стосунків на сучасному етапі……….22
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДВОХСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ РЕСПУБЛІКОЮ ПОЛЬЩА ТА УКРАЇНОЮ……31
2.1 Економічне партнерство України та Польщі…………………………………31
2.2. Українсько – польське регіональне співробітництво………………………..38
2.3. Гуманітарний напрямок в україно-польських відносинах………………….46
3. УЧАСТЬ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ У БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНІЙ СПІВПРАЦІ……………………………………………………….………………..55
3.1. Місце України та Польщі у системі європейської безпеки…………………55
3.2. Співпраця України та Республіки Польща в рамках НАТО………………..63
3.3. Членство Польщі в ЄС та його вплив на розвиток українсько-польських стосунків…………………………………………………………………………….69
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..78

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Всебічні зв’язки між народами України і Польщі мають давні історичні традиції. Вони особливо посилились у сфері політичного, економічного, духовного життя після здобуття незалежності Україною. Республіка Польща першою у світі офіційно визнала державну незалежність України, а вже 4 січня 1992 р. між двома державами були встановлені дипломатичні відносини. 18 травня 1992 р. підписано міждержавний українсько-польський Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.
Проголошення українсько-польського стратегічного партнерства підтвердило необхідність відкоригованих і прогнозованих дій обох країн для забезпечення власних національних інтересів. Стратегічні відносини між Україною і Польщею виступають засобом, за допомогою якого обидві держави більшою мірою здатні вирішувати власні політичні та економічні завдання в умовах нових геополітичних реалій.
З початку 90-х років українсько-польському зближенню на міжнародній арені сприяли прагнення Польщі до входження в євроатлантичні, європейські структури. Стабільність двосторонніх відносин суттєво впливала на загальноєвропейську і регіональну безпеку, оскільки обидві держави виступали інтегральними складовими нової системи безпеки, що формувалась у Європі та світі після розпаду СРСР.
Після вступу Польщі у ЄС, формується її роль, як «провідника» євроатлантичних і європейських інтеграційних прагнень нашої держави.
Характерними рисами нинішнього стану українсько-польських міждержавних взаємин є висока інтенсивність двостороннього діалогу на найвищому рівні, активна робота розгалуженої мережі постійних інституційних механізмів двостороннього співробітництва, розвиток нових та вдосконалених форм співпраці. Польща і Україна активно співпрацюють в таких галузях, як економіка, торгівля, військове співробітництво, туризм, міграція, культура, наука та спорт, а також транскордонне співробітництво. Польща вийшла на третє місце серед торговельно-економічних партнерів України. Важливе значення мають інвестиції в українську економіку.
Актуальність теми зумовлена важливим місцем Республіки Польщі у зовнішній політиці України та її значною роллю у підтримці регіональної безпеки.
Об’єктивне і ґрунтовне вивчення українсько-польських міждержавних взаємин в період з 1991 року і до сьогодні надає можливість, по-перше, виокремити пріоритетні напрямки і орієнтири у зовнішній політиці двох держав; по-друге, визначити основні напрямки двосторонньої співпраці; по-третє, розкрити вплив Польщі на зовнішньополітичну діяльність України; по-четверте, з’ясувати природу і тенденції розвитку проблем, які негативно позначалися на двосторонніх стосунках, а також визнатити перспективи розвитку відносин між Україною та Республікою Польща.
Стан наукової розробки. Окремі аспекти досліджуваного періоду міжнародної діяльності України в цілому та українсько-польських взаємин зокрема знайшли свою різнобічну інтерпретацію у працях відомих українських науковців Б. Андрушківа [24], П.Байора [25], А.Баляна [26], В.Борщевського [28], Н.Буглая [29], Д.Горуна [30], С.Грицая [31], І.Гуцуляка [32], М.Зюлковського [33], М.Іванова [34], А. Каркошки [35], Є. Кіша [36], С.Лотоцького та С.Трохимчука [38], Н.Мікули [39], В.Моцока [40][41], Є.Новака [42], С.Павленка [43], Н.Павлія та Т.Раєвича [44], О. Пилипи [45], Л. Полякової та М.Сунгуровського [46], А. Сковронської-Лучинської [49] С.Стоєцького [51], Л.Стрільчука [52], В.Трегобчука [56], Л.Чикаленка та О.Васильєва [60].
У своїх розробках вітчизняні дослідники торкаються різноманітних аспектів українсько-польських стосунків, здебільшого підтримуючи і захищаючи їх важливість та перспективність. Надзвичайно характерним є, однак, те, що спади і піднесення в українсько-польському діалозі у свою чергу значною мірою позначалися й на визначенні місця та ролі Польщі у міжнародних відносинах України в оцінках дослідників.
Потрібно зауважити, що в поглядах вітчизняних фахівців-міжнародників майже відсутні принципові розбіжності щодо українсько-польських взаємин, сучасний стан і перспектива яких оцінюється надзвичайно високо.
Основні наявні дослідження з проблематики зовнішньополітичної діяльності України і Польщі здійснювали зарубіжні, а особливо західні фахівці. Розробки західних вчених проводилися в основному під егідою державних аналітичних інституцій.
Найбільш цінними з них є наукові доробки З.Бжезінського [27] та Р.Штурма [61]. Аналізуючи спрямованість досліджень, які проводилися західними науковцями, потрібно зазначити, що найбільший їх інтерес привернули до себе окремі аспекти українсько-польських стосунків у контексті вивчення питань європейської та регіональної безпеки. Дослідники із Заходу в значній мірі пов’язували збереження загальноєвропейської безпеки з процесом становлення стратегічних відносин між Україною і Польщею.
Більшість представників європейської і північноамериканської політології підтримують думку про існування взаємозалежності між безпекою України та безпекою всього регіону Центрально-Східної Європи, наголошуючи при цьому на необхідності «українського зовнішньополітичного вибору» для її збереження.
Значний та різнобічний науковий внесок у дослідження питань українсько-польських взаємин зробили представники польської політичної думки. У своєму доробку Л.Напьонтек [63], Л.Осінська [64], Е.Штальдмюллер [65], А.Стемпнік [66], В.Малендовський [62] та багато інших піддають всебічному аналізу напрямки зовнішньополітичної діяльності України і Польщі та фактори міжнародного характеру, які стимулювали або гальмували розвиток двосторонніх стосунків.
Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідити та проаналізувати основні напрямки та аспекти двостороннього співробітництва між Республікою Польща та Україною, а також визначити перспективи відносин.
Відповідно до мети, поставлені такі дослідницькі завдання:
– охарактеризувати передумови, становлення та розвиток дипломатичних та політичних зв’язків між Республікою Польща та Україною на початку 90-х рр. ХХ ст.;
– визначити особливості українсько-польського стратегічного партнерства;
– проаналізувати приорітети українсько-польських стосунків на сучасному етапі
– визначити основні напрямки міждержавного співробітництва
– охарактеризувати місце України та Польщі у системі європейської безпеки
– дослідити основні напрямки співпраці України та Республіки Польща в рамках НАТО
– проаналізувати вплив членства Польщі в ЄС на розвиток українсько-польських стосунків.
Об’єктом даного дослідження є зовнішньополітична діяльність України і Польщі та розвиток українсько-польских стосунків у політичній, економічній, гуманітарній та безпековій сферах.
Предметом дослідження виступають українсько-польські стосунки в період з 1991 року до сьогодення.
Під час даного дослідження було використано такі науково-практичні методи:
– історичний метод (застосовувався під час досліджень історичних тенденцій розвитку та становлення українсько-польських відносин);
– порівняльний метод (використовувався під час порівняння польського та українського досвіду у процесі еволюції зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності);
– метод узагальнення (використовавався під час логічних висновків із наведених у дослідженні фактів та їх узагальнення).
У даній роботі було використано такі загальні принципи вивчення та аналізу явищ міжнародних відносин: історизму, конкретності, об’єктивності, інтуїтивно-логічний принцип. Було використано також метод системного аналізу документів та літератури.
Науково-практичне значення. Матеріали наукового дослідження розкривають суть та особливості становлення українсько-польських стосунків, характеризують місце цих держав у системі міжнародних відносин.
Подані матеріали можуть бути використані:
– у подальших дослідженнях даної тематики;
– у підготовці наукового матеріалу, статей та доповідей.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі всебічно проаналізовано розвиток українсько-польських міждержавних відносин з 1991 року і до сьогодні у політичній, економічній, гуманітарній та безпековій сфері.
Запропоноване дослідження є однією зі спроб аналізу, систематизації та узагальнення значного фактологічного матеріалу із українсько-польських взаємин.
Джерельна база дослідження. Серед нормативних документів, які склали основу як для формування українсько-польських політичних взаємин, так і для їх всебічного аналізу, слід відзначити Декларацію Міністрів закордонних справ України та Республіки Польща про принципи формування українсько-польського партнерства [1], Декларацію про принципи та напрями партнерства й співробітництва між Україною та Республікою Польща у сфері торгово-економічних зв’язків [2], Договір між Республікою Польща і Україною про добросусідство, дружні відносини і співробітництво [3], Дорожня карта двостороннього співробітництва на 2011 – 2012 рр. [4], Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями [5], Закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики від 20 липня 2010 р. [6], Пакт стабільності для Південно-Східної Європи [7], Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрямки зовнішньої політики України» [8], Протокол про Українсько-Польську Змішану Комісію з питань торгівлі та економічного співробітництва [9], Протокол про співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури Польщі 2009-2012 рр. [10], Спільна декларація Президента України і Президента Республіки Польща [11], Спільна заява Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання» [12], Статут Польсько-української міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва [13], Угода про створення спільної військової частини для участі в міжнародних операціях із підтримання миру та захисту прав людини під егідою міжнародних організацій між Республікою Польща та Україною [14], Угода про малий прикордонний рух від 1 липня 2009 року [15], Угода про співробітництво в галузі культури, науки і освіти від 1999 року [16] Угода між Урядом Республіки Польща та Урядом України про міжрегіональне співробітництво [17], Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво під час організації фінального турніру Чемпіонату Європи з футболу УЄФА Євро-2012 від 28 липня 2008 р [18], Указ Президента України від 14.09.2000 р. №1072/2000 Про програму інтеграції України до європейського Союзу [19], Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО [20], Umowa między Rządem Rzeczypospolitej Polska a Ukrainy w międzynarodowym transporcie drogowym [21], Umowa między Rządem Rzeczypospolitej Polska a Ukrainy o wzajemnym popieraniu i ochronie inwestycji [22], Umowa między Rządem Rzeczypospolitej Polska a Ukrainy w sprawie ochrony pamięci i pochówku ofiar wojny i represji politycznych [23].
Саме широка джерльна база дає можливість для проведення глибокого та комплексного дослідження українсько-польських відносин.
Структура роботи. Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг – 87 сторінок.

1. Оплата на сайті проводиться в режимі онлайн у будь-який можливий спосіб при оформленні замовлення. Обрати спосіб оплати можна на сторінці оформлення платежу та зазначення даних клієнта.

2. Доставка електронних файлів проводиться протягом 15 хвилин з моменту отримання та підтведження оплати з боку платіжної системи. В разі, якщо листа немає, потрібно перевірити папку СПАМ. Якщо і там немає, напишіть нам на пошту або в онлайн чат, зазначивши назву файла, час та спосіб оплати. Ми вишлемо вам листом у відповідь.

3. Усі текстові документи, надані виключно в якості зразка з метою ознайомлення та допомоги при написанні власних наукових досліджень.

Гарантія повернення коштів. В разі, якщо файл, який ви отримали, не відповідає опису або взагалі не відкривається, ми вишлемо робочий файл або повернемо вам гроші.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Формування та розвиток українсько-польського міждержавного партнерства”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × four =

грн.
© Всі права захищені - 2024, Офіс Алекс
payment
Кнопка звʼязку
Замовити дзвінок
Повідомлення успішно відправлено
Ми перетелефонуємо вам найближчим часом.