Філософська проблематика збірки Василя Стуса Палімсести

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………………………………..3
Розділ I. Екзистенціалізм як основа філософського світогляду В. Стуса…………..6
Розділ II. Культурософські алюзії у збірці ”Палімпсести“………………………………15
Висновок………………………………………………………………………………………………………22
Список використаної літератури……………………………………………………………………25

Вступ
Філософію здавна хвилювали одвічні питання: яке призначення людини за землі, її місце і роль у суспільстві, ставлення до природи, її осмислення себе самої у світі. Такі ж проблеми є актуальними і для літератури, а особливо – поезії. Таким чином, можемо стверджувати, що вони невідривно взаємопов’язані і філософська проблематика притаманна у тій чи іншій мірі кожному літературному творові.
У Василя Стуса філософічність – це не лише данина споконвічному призначенню літератури, це смисл і основа поезії, невід’ємний атрибут їх творення і осмислення. І справді “не для легкочитання , а для думання”[6;327] написано ці твори.
Актуальність теми. Філософська спадщина Стуса, довгий час відома лише за кордоном, зараз повертається до українського читача. Вона стала об’єктом вивчення багатьох науковців і літераторів, що дає нам змогу дослідити і осягнути поета з різних точок зору.
Австралійський літературознавець Марко Павлишин, звернувши увагу на те, що сприймати Стуса – справа складна, висуває власну концепцію літературно–критичної оцінки. Проблеми неготовності філологічного корпусу і відмежування поезії Стуса від його “героїчної біографії” є дуже відносними, з точки зору критика. “Справжня проблема оцінки Стуса для нас – наслідок складності східно–західного ландшафту , на тлі якого відбувається рецепція Стуса”[8;185]. Поряд із критиками із діаспори, які, відділивши політичне від поетичного, канонізують біографію поета, українські критики виглядають більш етично–естетично дозрілими, вітаючи саму поезію Стуса на думку дослідника.
Інший літературознавець, Юрій Шерех, аналізує поезії із збірки “Палімпсести”, намагаючись виявити “хоч би деякі риси поетичної особистості; деякі літературні зв’язки й переємства, але не сподіваючись на докладне знайдення місця Стусового в новочасній українській і світовій ліриці”.[23;37]
Видатний літературознавець і наш сучасник Микола Жулинський досліджує творчість Стуса з точки зору безкомпромісної життєвої поезії поета, що на той час не була нормою. Критик занурюється у внутрішній світ поета, розкриваючи його конфлікт із самим собою, глибоку скорботу з приводу трагічної долі українського народу.
На тлі боротьби за розуміння Стуса, як поета чи героя, проблематика його творчості, зокрема і філософська, залишається недостатньо вивченою. А необхідність у цьому існує, особливо якщо враховувати неординарність Стуса як художника слова, його небуденність, глибину, своєрідність і велике значення його творчості для розвитку культури, до якої належить поет; виховний потенціал, закладений у філософських творах. Цікавими можуть бути численні літературні паралелі до художніх творів поета. Ця проблема чекає свого вирішення, що і говорить про актуальність вибраної теми.
Метою роботи є вивчення філософської проблематики збірки “Палімпсести” В. Стуса, з огляду на світоглядні течії західної, що приваблювали поета; а також дослідження зв’язків його творчості з Шевченковою.
Досягнення мети забезпечується шляхом вирішення ряду завдань:
– з’ясування змісту проекції поезії Стуса на філософській екран екзистенціалізму;
– виявлення специфіки образного мислення поета;
– визначення основних мотивів його творчості;
– дослідження художньої концепції людини і світу;
– проведення літературних паралелей до художніх творів збірки “Палімпсести”.
Матеріалом роботи є збірка В. Стуса “Палімпсести”, що увійшла до книги поезій (Стус В. С. Вибране: Поезії/ Упор. А.І.Лазаренко.- Донецьк: Донбас, 1998.- 208с.) та щоденникові записи й епістолярій поета (Стус В.С. Вікна в позапростір.- К.:Веселка, 1992. – 262с. ; Стус В. Листи до сина. – Івано-Франківськ, 2001. – 225с.)
Теоретичною основою дослідження служать літературознавчі концепції Михайлини Коцюбинської, Юрія Шереха, Марка Павлишина, Миколи Жулинського, Богдана Рубчака, а також філософські праці Альбера Камю, Жана–Поля Сартра, Хайдеггера.
Структура і зміст роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.