Романи Юрія Андруховича у контексті літератури постмодернізму

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………………………………3
Розділ І “Поняття постмодернізму та стан сучасної української літератури” …………………………………………………………………………………………………………….. 5
Розділ ІІ “Романи Юрія Андруховича у контексті літератури постмодернізму ……………………………………………………………………13
Висновки ……………………………………………………………………………………………..29
Список використаної літератури ………………………………………………………………………………………………………………30

Вступ
Література є дзеркалом, можливо, і не завжди ідеальним, нашого життя. Процеси, що відбуваються сьогодні, сприймаються через призму авторського світогляду і в час, коли прилітає Пегас, наше життя постає словами на папері. І це все, що лишається для наступних поколінь.
Як відомо, зараз відбувається докорінна переоцінка цінностей, змінюється їхня ієрархія, перевертаються з ніг на голову принципи моралі, руйнується цілісність життя, єдність людини та мети. Все глибше вкорінюється деконструкція, з якої має постати щось нове, або іншого виходу немає.
Постмодернізм і є тим періодом, що яскраво відображає усі ці явища. А оскільки постмодернізм на Україні був започаткований появою “Бу-Ба-Бу” у 1985р., а Ю.Андрухович є його патріархом, то цілком закономірно, що дослідження постмодерністичної культури і нашого сучасного життя варто почати із Ю.Андруховича.
Актуальність. Тематика творів Андруховича є такою ж, як і століття тому: смерть, кохання, влада, природа, але переосмислені вони з постмодерної точки зору. До них додаються теми деконструкції імперії та незалежність України. Як і належить національно свідомому майстру слова, він – патріот, мову свою приправляє “солоним огірком” та ще й натуралістично (фразами з життя, в яких сором’язливо пізнаєш інколи і свої власні думки) спілкується із читачем. Він займається тим, що “збурює громадську думку”, пробуджує байдужих і змушує їх шевелити мізками. Саме цього так не вистачає нашому суспільству!
Його творчість досліджувало не так вже й багато критиків. Однією із найцікавіших дослідниць є Маріанна Кіяновська, що дала чудову характеристику “Рекреаціям”, заглиблюючись у саму суть роману. Те ж саме можна сказати і про Олександра Бойченка, який критикував “Московіаду”. Він провів паралель з міфологічними системами, що дає можливість нового прочитання роману. Олександр Толочко дуже переконливо доводить, що “Московіада” – це найкраща спроба “з існуючого деконструювати імперію”.
Мета роботи полягає в дослідженні місця романів Юрія Андруховича в українському постмодерні. Звідси випливають основні завдання роботи: – з’ясувати особливості українського постмодернізму та стан літературної ситуації на сьогодні; – простежити постмодерністичність романів Юрія Андруховича; – визначити паралелі та закономірності розвитку традицій у романах; – виявити основні мотиви.
Матеріали: Андрухович Юрій. Рекреації//Сучасність. – 1992. – №1. – С.27-85, Андрухович Юрій. Московіада.//Сучасність.- 1993. –м №1.-С.40-84, Андрухович Юрій. Московіада.// Сучасність. – 1993. – №2.-С.10-52, Андрухович Юрій. Перверзія. – Л.: Класика, 2001.-С.9-290.
Теоретичною основою дослідження є праці Ю.Андруховича, Н.Білоцерківець, О.Бойченка, А.Бражникової, І.Булкіної, І.Ворс, Ю.Дякунчака, В.Єшкілева, М.Кіяновської, М.Коваль, В.Павліва, О.Толочка, Н.Хомича, Т.Гундорової, С.Яковенко, М.Бахтіна та ін.
Структура та зміст роботи: Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.