Біблійні образи і мотиви в ліриці Лесі Українки

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ 7
1.1 Лірика Лесі Українки: ідейно-філософські особливості 7
1.2 Методологічно-світоглядна концепція письменниці 14

РОЗДІЛ 2 БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ ТА МОТИВИ В ТВОРАХ ЛІРИЧНОГО ЖАНРУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ 20
2.1 Лексико-стилістичні особливості вживання біблійних образів та мотивів 20
2.2 Біблійні легенди та їх співзвучність сучасності в ліричній спадщині письменниці 34

ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42

ВСТУП

Леся Українка належала до тих митців, які на місце типового ставили яскраве, вражаюче, ірраціональне, тобто не стільки алогічне, скільки таке, яке виходить за межі загальноприйнятого, вище за нього. Сама поетка цей стиль намагається сформулювати в листі до А. Кримського, пишучи: «…яка то химерна штука, тая суб’єктивність?.. Ключ до неї ось який: я належу до тих людей, що коли бачать перед очима маленьку хмарку, то їм здається, що сонце погасло, а коли піймають промінь, то думають, що сонце прийшло жити до їх в саму душу» [32, c. 154].
Це, власне, і складає стильову особливість неоромантизму, що, як і класичний романтизм, спирався на принцип героїзму, на героїчну особистість. І все ж героїчна особистість у Лесі змінюється. Якщо у Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова такою особистістю були політичні та державні діячі, то у Лесі Українки їхнє місце заступають ті, хто здатен запропонувати народові своє власне світобачення, сміливо йти проти стандартизуючої, масової буденної свідомості. Особливість неоромантизму полягала в тому, що в ньому найпослідовніше виражалася саме національна ментальність, а це імпонувало поетесі. Тому в усій її творчості домінує поєднання романтичного героїзму та тверезого прагматизму, їх взаємодія, боротьба та конфлікт між ними.
Актуальність дослідження. Для поетки немає життя без боротьби, для неї найвеличніше в житті – моральний героїзм. Прометеїзмом насичені її твори, якими будила Леся Українка закованого в ланці, засудженого на смерть раба – український народ. Від перших кроків на шляху Великої Поезії і до останніх вона прагнула напруженої «борні великих пристрастей» (М. Донцов [19]), в яких гартувались міцні душі. Спокій, на її переконання, – найстрашніша кара, яку б міг накласти Бог на людськість. Тому в статті «Утопія в белетристиці» («Нова Громада», 1906) вона, говорячи про лад спокою і щастя, вимріяний соціалістом-утопістом В. Моррісом, зауважує: «Ніяково в тому прийдешньому товаристві… Сумно серед того безхмарного щастя… від безцільного, непотрібного добробуту… Нема боротьби, сеї конечної умови життя, нема трагедії, що дає глибінь і зміст життю» [39, c. 47]. Вона шукає шляху до свободи, знуджена безпросвітним «благоденствієм» власного оточення. Спосіб її борні – вічний рух, не еволюція, а революція, і звертається вона через минувшину не до сучасників, а до нащадків. З уст «сеї слабосильної жінки» звучить поклик до бою, – пише Д. Донцов у статті «Поетка українського рісоржіменту», – що з-за дрібних друкованих рядків глядить на нас спотворене гнівом обличчя уярмленої, але вільної духом нації… Опріч Шевченка, ледве чи хто інший в нашій літературі піднісся до такої сили пафосу» [19, c. 87].
Зважаючи на настільки високий рівень популярності письменниці не лише в Україні, а й у світі, маємо нагальну актуальність продовжувати численні дослідження творчості Лесі Українки. Особливості вживання біблійних образів та мотивів в творчості видатної письменниці, в ліриці зокрема, досліджені мало. Це являється ще однією причиною актуальності їх ґрунтовного вивчення в нашій науковій роботі.
Проблему біблійних образів та мотивів в ліриці Лесі Українки досліджували такі вчені, як Аврахов Г., Бетко І., Бичко А., Білан Т., Бойко Ю., Грушевський М., Гундорова Т., Демська Л., Драй-Хмара М., Жулинський М, Зеров М., Криловець А., Мороз М., Одарченко П., Скупейко Л., Смирнова Г. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці вживання біблійних образів та мотивів в ліриці Лесі Українки. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати ідейно-філософські особливості лірики Лесі Українки;
2. Проаналізувати методологічно-світоглядну концепцію письменниці;
3. Визначити лексико-стилістичні особливості вживання біблійних образів та мотивів;
4. Дослідити біблійні легенди та їх співзвучність сучасності в ліричній спадщині письменниці.
Об’єктом дослідження є творчість Лесі Українки та її філософсько-ідеологічні особливості.
Предметом дослідження є вживання біблійних образів та мотивів в ліричній спадщині Лесі Українки.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
3. Метод лексико-стилістичного аналізу для дослідження текстів ліричних творів Лесі Українки.
4. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про особливості вживання біблійних образів та мотивів в ліриці Лесі Українки. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються теоретико-методологічні основи дослідження творчого доробку Лесі Українки.
У другому розділі аналізуються біблійні образи та мотиви в творах ліричного жанру Лесі Українки.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.