Образ Івана Вишенського в критичній та художній рецепції І.Франка

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. ПОСТАТЬ МИСЛИТЕЛЯ ХVII ст. ІВАНА ВИШЕНСЬКОГО В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИХ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ПРАЦЯХ ІВАНА ФРАНКА 7
1.1. Іван Франко як дослідник української полемічної літератури 7
1.2. Особливості формування світогляду Івана Франка як
письменника 10
1.3. Іван Вишенський в науково-публіцистичній і літературознавчій спадщині І. Франка 14
Висновки до розділу 1 22
РОЗДІЛ II. ОБРАЗ І. ВИШЕНСЬКОГО В ХУДОЖНЬО-ПОЕТИЧНІЙ РЕЦЕПЦІЇ ІВАНА ФРАНКА 23
2.1. Структурний аналіз поеми І. Франка «Іван Вишенський» 23
2.2. Особливості створення образу Вишенського 27
Висновки до розділу 2 33
РОЗДІЛ III. ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ПОЕМИ «ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ» 34
3.1. Духовна реальність в поемі «Іван Вишенський» 34
3.2. Ідея християнського гуманізму та патріотичного подвигу в
поемі 44
Висновки до розділу 3 51
ВИСНОВКИ 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 56

ВСТУП

Актуальність дослідження. Кожна нація має постійні величини, що визначають її самодостатність і неповторний профіль у багатоликому світовому співтоваристві. Серед множини інших цю роль і місію в Україні доля поклала й на Івана Франка.
Іван Франко – одна з найяскравіших постатей в українській історії. Прозаїк і драматург, поет і публіцист, економіст, учений-енциклопедист і крупний політик, перекладач, Іван Якович був і великим українцем, і достеменним європейцем, якого визнав сам Відень, канонізувавши на доктора філософії.
Він навчався в Львівському, Чернівецькому і Віденському університетах. У 37 років захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії Віденського університету, а в 50 став почесним доктором Харківського університету. Він один з небагатьох у світі авторів, який вільно писав трьома мовами – українською, польською і німецькою, а перекладав з 14 мов.
Іван Франко розпочав літературну діяльність у 12 років, а перший твір опублікував у 18. Він прожив неповних 60 років, а написав близько шести тисяч творів – літературних, публіцистичних, наукових. Його доробок – єдиного з українських письменників і вчених – видано в 50-ти томах, а згодом планується видати – 200 томів його творів.
Співець одвічних визвольних прагнень українців, Франко підносив на п’єдестал тих, хто обстоював народні інтереси, вмів об’єднувати людей, запалювати їхні серця світлом віри у своє благородне призначення на землі.
До таких постатей в українській історії належить також пристрасний оборонець поневоленого люду Іван Вишенський – одна з найколоритніших постатей давнього українського письменства, який, за думкою І. Франка, належить до тих діячів, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Вишенський привернув увагу Івана Франка ще у 1886 році і. з цього часу і майже до кінця життя І. Франко в тій чи іншій мірі звертався до вивчення життя і творчості полеміста, написав про нього п’ять наукових робіт і поему.
Зрозуміло, що таке пильне зацікавлення Франка постаттю Вишенського не могло лишитися поза увагою франкознавців. Воно стало предметом монографій В. Микитася «Іван Франко – дослідник української полемічної літератури XVI – XVII ст.» (1983) та «Іван Франко як дослідник давньої української літератури» (1988). Звертали увагу на цей факт Л. Скупейко у монографії «Іван Франко про творчу індивідуальність письменника» (1985), Б. Мельничук у дослідженні «Випробування істиною: проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі» (1996). Особливе місце у сучасному франкознавстві зайняла львівська школа (Л. Бондар, В. Корнійчук, Б. Тихолоз та ін..), фундатором і духовним наставником якої є І. Денисюк.
І все ж, незважаючи на безперечні досягнення у вивченні Франкового дивосвіту, його літературно-критичні та науково-публіцистичні праці, присвячені Івану Вишенському та його однойменна поема досліджуються літературознавцями окремо. Отже це, на наш погляд, зумовлює актуальність обраної теми нашого дослідження.
Проблему образу Івана Вишенського в критичній та художній рецепції І. Франка досліджували такі вчені, як Басс І.І., Каспрук А.А., Возняк С.М., Грабович Г., Єрьомін І., Корнійчук В., Косів М., Кравець М.М., Крекотень В.І., Мельник Я., Микитась В.Л., Огородник І.В., Пашук А.І., Пінчук С., Сверстюк Є., Тихолоз Б., Чехович К., Яременко П. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в комплексному аналізі постаті Івана Вишенського в літературній і критичній спадщині Івана Франка. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати наукову діяльність Івана Франка в дослідженні української полемічної літератури;;
2. Узагальнити інформацію про особливості формування світогляду Івана Франка як письменника;
3. Проаналізувати літературно-критичні і публіцистичні праці І. Франка про діяльність і творчість Івана Вишенського;
4. Коротко охарактеризувати створення І. Франком поетичного образу Івана Вишенського;
5. Описати духовну реальність в поемі «Іван Вишенський»;
6. Дослідити ідею християнського гуманізму та патріотичного подвигу в поемі.
Об’єктом дослідження поетика поеми «Іван Вишенський», праці Івана Франка «Іван Вишенський і його твори» та «Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність» та власне поема «Іван Вишенський».
Предметом дослідження стала літературно-критична та художня рецепція постаті Івана Вишенського.
Під час розв’язання визначених завдань використовувались наступні методи дослідження: історико-генетичний, історико-функціональний та історико-топологічний.
Практична цінність роботи полягає в узагальненні знань про проблему формування образу Івана Вишенського в критичній та художній рецепції І. Франка. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
Наукова новизна полягає, насамперед, в тому, що майже вперше, на основі комплексного вивчення і узагальнення наукових розвідок І. Франка і його поетичного твору, ми надаємо узагальнений образ Івана Вишенського.
Апробація роботи –
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається постать мислителя ХVII ст. Івана Вишенського в літературно-критичних та публіцистичних працях Івана Франка.
У другому розділі аналізується образ І. Вишенського в художньо-поетичній рецепції Івана Франка.
У третьому розділі здійснюється ідейно-художній аналіз поеми «Іван Вишенський».
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження, і налічує 55 найменувань. Загальний обсяг роботи – 60 сторінок.