Емоційне навантаження роману Ернеста Хемінгвея По кому подзвін в синтаксично-кількісному аспекті

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ КОМПОНЕНТ МОВНОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ…………………………6
1.1 Становлення лінгвістики тексту як науки………………………………………………6
1.2 Текст як об’єкт дослідження текстолінгвістики…………………………………….11
1.3 Аспекти текстолінгвістики, зокрема синтаксично-кількісний аспект………………………………………………………………………………………………….15
1.4 Теоретичне осмислення речення (об’єкту синтаксично-кількісного аспекту) як обов’язкового компоненту тексту……………………………..18
1.5 Методика дослідження залежності емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту………………………………21
РОЗДІЛ 2 ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ МОВЦЯ НА СИНТАКСИЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ЙОГО ВИСЛОВЛЮВАНЬ ТА НА ЇХНЄ ЕМОЦІЙНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ В РОМАНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГВЕЯ “ПО КОМУ ПОДЗВІН”…………………………………………………………………………………………………….24
2.1 Загальна класифікація темпераментів особистостей (за К.Г. Юнгом)………………………………………………………………………………………………………….24
2.2 Залежність емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”………………………………………………………………………………28
2.3 Аналіз лінійної характеристики простих речень під впливом психологічного портрету мовця в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”…………………………………………………………………………………………………………37
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………..42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ………………………………45
ДОДАТКИ……………………………………………………………………48

ВСТУП

У зв’язку із популяризацією когнітивного підходу в дослідженні мовних явищ, структур, процесів сучасної лінгвістичної науки простежується її певний відхід від описовості, структуралізму, формалізму в напрямку досліджень пізнавальних аспектів та можливостей порівняно нової галузі – лінгвістики тексту. Остання актуалізується у дослідженні таких проблем та питань як спосіб збереження зв’язності тексту; передача часу, простору, емоцій, почуттів за допомогою художніх, стилістичних, граматичних засобів; розподіл теми і реми висловлювання згідно до вимог актуального членування речення та ін.
Особливого значення з погляду текстолінгвістики набуває дослідження міждисциплінарних зв’язків цієї галузі науки з іншими гуманітарними науками, зокрема з психолінгвістикою та психологією. Це стосується, наприклад, і пізнання механізмів взаємодії категорій: автор-персонаж-читач. Кореляція такого плану в структурі тексту набуває психологічного змісту, оскільки йдеться про авторське викладення і індивідуальне розуміння тексту, рівень адекватності його сприйняття. Де, на якому етапі і чому порушується запланована автором модель сприйняття твору та інші питання психології текстонаписання складають значний інтерес з огляду лінгвістики тексту.
Оскільки лінгвістика тексту – порівняльно молода галузь мовознавства, становлення якої і розвиток як самостійної галузі філологічної науки відбувалося у 20-30-ті роки XX ст., чимало сфер цієї дисципліни і досі залишаються недослідженими. Характерним є те, що в основному молоді науковці займаються дослідженнями в галузі текстолінгвістики, адже практично відсутність фактологічної бази становить неабиякі труднощі у роботі в даній сфері. У розкритті цього питання полягає актуальність нашого дослідження.
Об’єктом дослідження є синтаксична організація роману Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”
Предмет дослідження — мовно-екологічна система лінгвістики тексту та моделювання емоційно навантаженої синтаксичної організації роману Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” в синтаксично-кількісному аспекті.
Мета дослідження. Дослідити синтаксичну організацію тексту мовця в синтаксично-кількісному аспекті та з’ясувати його (тексту) емоційне навантаження в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”
Мета дослідження обумовила виконання наступних завдань:
1. Простежити розвиток лінгвістики тексту та її становлення як науки;
2. З’ясувати об’єкт дослідження текстолінгвістики та пізнати його суть, категоріальні ознаки, основні характеристики, типологічну репрезентацію тощо;
3. Пізнати основні теоретичні пошуки в галузі текстолінгвістики, зокрема виокремити основні аспекти лінгвістики тексту;
4. Теоретично осмислити речення (об’єкт синтаксично-кількісного аспекту) як обов’язковий компонент тексту;
5. Розглянути методику дослідження залежності емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту;
6. Дослідити зв’язок лінгвістики тексту з іншою гуманітарною наукою – психологією у проекції психології особистості;
7. З’ясувати залежність емоційного навантаження тексту мовця, та його (тексту) структурної організації від психологічного типу темпераменту особистості в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”;
8. Провести аналіз лінійної характеристики простих речень під впливом психологічного портрету мовця в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”.
Методи дослідження. Основним використовувався метод системного і порівняльного аналізу та опрацювання документів і літератури, зокрема для з’ясування впливу психологічного портрету мовця на синтаксичну організацію його висловлювань. Задіяний був також метод структурно-функціонального аналізу, а також проблематико-хронологічний метод для простеження еволюції лінгвістики тексту. Зважаючи на різнопластовість поставлених завдань застосовувався емпірико-аналітичний метод та метод синтезу.
З огляду на те, що лінгвістика тексту є порівняно молодою дисципліною і чимало її сфер ще досі залишаються недослідженими, надзвичайно важливим постає питання стосовно залучення молодих науковців у дослідницьку роботу у галузі текстолінгвістики, розробку нових сфер її можливого застосування, пошук нових та важливих зв’язків цієї науки з іншими. Саме тому, наукова новизна нашого дослідження полягає у проведенні прямого та безпосереднього зв’язка лінгвістики тексту із психологією особистості. Цей зв’язок виявляється у встановленні уперше залежності емоційного навантаження тексту та його синтаксичної організації від психологічного типу темпераменту мовця.
Практичне значення нашої наукової роботи полягає у можливості з’ясування функціональної ролі автора твору у організації ним синтаксичної, семантичної та навіть граматичної побудови твору через розгляд залежності емоційного навантаження та синтаксичної організації тексту від темпераменту мовця. Наше дослідження та його результати (тобто, позитивне підтвердження запропонованих припущень) знайде своє практичне застосування в сфері перетину текстолінгвістики та психолінгвістики, або ж праця може використовуватися як основа для проведення нових, детальніших досліджень в цій галузі.
Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів (восьми підрозділів: п’ять в першому розділі, три в другому), висновків, списку використаної літератури та джерел та додатків.