Політико-правові вчення Платона

ЗМІСТ
ВСТУП……………………….…………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОГЛЯДІВ ПЛАТОНА……..……………………………………………………6
1.1. Виховання та освіта як фактор впливу на формування світогляду Платона…………………………………………………………………………….6
1.2. Політичне становище тогочасної Греції та відношення Платона до нього………………………………………………………………….……………8
РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ПЛАТОНА ПРО ДЕРЖАВУ……………………………………………………………..…………11
2.1. Головні ідеї, щодо існування держави як цілісної системи………..…….11
2.2. Концепція ідеальної держави Платона……………………………………13
РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ПЛАТОНА ПРО ПРАВО…………………………………………………………………………….17
3.1. Основні положення та засади вчень щодо права…………………………17
3.2. “Другий за гідністю” державний лад……..……………..……………………20
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………..23СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….……25

ВСТУП

Актуальність даної теми зумовлена потребою у дослідженні античної політико-правової думки, яка по суті стала головною засадою та базою, на якій розвивалися подальші ідеї та концепції державотворення та правопорядку, підтримуючи, заперечуючи, спростовуючи чи модифікуючи вже висловленні думки стародавніх філософів. Кожен з них якимось чином торкався цієї теми та в загальному розвиток політичної думки в античній Греції може бути охарактеризований пошуком ідеальної держави, відсутністю чіткого розмежування філософії та політики і вбачанням в останній єдиної цілісної цивілізованої форми буття, як для окремого громадянина, так і для держави в цілому. Проте на цьому фоні розмаїття політико-правових концепцій, саме концепція Платона стала одним із головних підмурків у існування такої науки, як історія політичних та правових вчень.
Утопія Платона є однією з найбільш відомих. Вона одночасно являє собою і відображення ряду реальних рис сучасних Платону держав, наприклад, Єгипту, і критику ряду недоліків грецьких полісів, і рекомендує замість них ідеальний тип співжиття громадян держави.
Твори Платона хвилюють розум людей вже три тисячоліття: його вчення виявлялися сучасним і значущим для будь-якої епохи.
Вплив ідей Платона простежується не тільки в арістотелівському вченні, а й у доктрині неоплатоніків (Плотика, Прокла та ін.), в філософії “отців церкви” (особливо А. Августина), у класичній філософії (у філософії І. Канта і Г. Гегеля) і в різних доктринах абсолютного ідеалізму у філософії початку ХХ століття.
На сьогоднішній день багато ознак ідеальної держави за Платоном проглядаються в політичних режимах ряду держав, зокрема країн Латинської Америки, Африки, а деякі положення, наприклад, про невідворотність покарання – лежать в основі кримінальних кодексів практично всіх сучасних держав.
Мета та завдання дослідження. Метою нашого дослідження є визначити основні орієнтири формування та розвитку платонівського вчення про державу і право та вивчити фактори впливу на зміст його ідей та концепцій.
Відповідно до поставленої мети сформульовано наступні дослідницькі завдання:
• встановити етапи формування ідей Платона щодо держави та права;
• отримати нові знання у сфері політико-правових вчень античної Греції та проаналізувати їх вплив на подальший розвиток держави та права в цілому;
• визначити місце Платона серед філософів Стародавньої Греції;
• розкрити поняття “ідеальної держави” Платона;
• з’ясувати механізми управління в державі, що описується у творах Платона;
• визначити правову основу існування державного утворення за Платоном;
Об’єкт дослідження – політико-правові концепції античності.
Предметом дослідження є політико-правові вчення Платона.
В ході наукового дослідження були використані таки методи, як:
• метод діалектики, за допомогою якого було прослідковано процес утворення концепцій Платона, їх взаємозв’язок та взаємообумовленість;
• історичний метод, за допомогою якого досліджувався вплив соціальних факторів на формування світогляду Платона на різних етапах його життя;
• метод індукції був використаний при дослідженні окремих ознак держави у творах Платона та виведення на їх основі загального висновку про державу такого типу в цілому.
Джерела. Для опрацювання теми наукової роботи використовувалися такі праці: “Держава” Платона, “Діалоги” Платона, “Закони” Платона, “Класична політична філософія” М. Федорова, “Історія Стародавньої Греції” С.Я. Лурьє, “Класика політичної думки від Платона до Макса Вебера” під редакцією Є. Причепія, “Історія політології : Підручник для вищих навчальних закладів” Ф.М. Кирилюка та ряд інших праць науковців, які досліджували розвиток політико-правової думки Стародавньої Греції.
Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів, які містять 7 підрозділів, висновків і переліку використаних джерел.
Перший розділ “Соціально-політичні передумови формування поглядів Платона” містить два підрозділи. Складається з 5 сторінок.
Другий розділ “Політико-правові вчення Платона про державу” містить два підрозділи. Складається з 6 сторінок.
Третій розділ “Політико-правові вчення Платона про право” містить два підрозділи. Складається з 6 сторінок.
Загальний обсяг курсової роботи – 26 сторінок, із них основного тексту – 22 сторінки.