Застосування насильства при вчиненні злочинів проти власності

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ 6
1.1 Поняття, види та характеристика злочинів проти власності 6
1.2 Корисливі злочини, пов’язані з незаконним обертом чужого майна на користь винного або інших осіб 10
РОЗДІЛ 2 ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАСИЛЬСТВА 19
2.1 Грабіж та розбій: особливості кваліфікації та елементів складу злочину 19
2.2 Вимагання: поняття, види, кваліфікація 24
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

ВСТУП

Важливою проблемою яка постала перед правоохоронними органами на перших етапах незалежності держави виявилося різке зростання злочинності, особливо корисливої спрямованості. Крім того, президент України, керівництво МВС стали на дуже жорстку позицію щодо боротьби з таким негативним явищем в діяльності МВС як приховування злочинів. І, як наслідок, статистика виявила дуже жахливу позицію у стані боротьби із злочинами проти власності. Це негативно відображається на економіці держави, на спокої громадян та впевненості у змозі державних органів захистити їх від протиправних посягань, забезпечити збереження їх конституційних прав та свобод.
Актуальність дослідження. І за часи існування Радянського Союзу, і на нинішньому етапі, в незалежній Україні, боротьба із злочинами проти власності була і є одним з найважливіших напрямків правозастосовчої діяльності державних органів. Тому не випадково в науці кримінального права, і раніше, і зараз, приділяється багато уваги саме вдосконаленню питань кваліфікації злочинних посягань на власність із застосуванням насильства.
В Кримінальному кодексі України зі змінами та доповненнями від 21 квітня 2011 року були приведені в порядок численні поправки та примітки до кримінально-правових норм попереднього кодексу. Також суттєво важливим є той факт, що, по-перше, в Кримінальному кодексі знайшли своє відображення досягнення сучасної науки кримінального права, а по-друге, кримінально-правові норми були приведені у відповідність до загальновизнаних принципів і норм Конституції України та міжнародного права, зокрема принципу рівноправ’я всіх форм власності.
Але, новий кримінальний закон викликав і нові проблемні питання. наприклад, проблему визначення змісту поняття «викрадення» і його співвідношення з терміном «розкрадання» , поняття «кола осіб» як кваліфікуючої ознаки злочину. Тому, на сучасному етапі, обрана тема не тільки не втрачає свого актуального значення, а потребує ще більш ретельного дослідження.
Проблему застосування насильства при вчиненні злочинів проти власності досліджували такі вчені, як Бажанов М.І., Грошевий Ю.М., Дудоров О. О., Мельник М. І., Хавронюк М. І., Дьоменко С., Коржанський М.Й., Кубинська О.П., Михеєнко М.М., Чернишова Н. В. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці застосування насильства при вчиненні злочинів проти власності. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття, види та характеристика злочинів проти власності;
2. Проаналізувати корисливі злочини, пов’язані з незаконним обертом чужого майна на користь винного або інших осіб;
3. Дослідити особливості кваліфікації та елементів складу злочину грабежу та розбою;
4. Дати характеристику поняттю, видам та особливостям кваліфікації вимагання.
Об’єктом дослідження є нормативно-правові норми, що регулюють кваліфікацію злочинів проти власності.
Предметом дослідження є Кримінальний Кодекс України, Конституція України.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
2. Історичний метод застосовувався для розгляду систему поглядів різних науковців-криміналістів на кваліфікацію злочинів проти власності із застосування насильства в різні роки.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їй ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, а саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Формально-юридичний метод: з його допомогою описуються, класифікуються і систематизуються державно-правові явища, що досліджуються в нашій роботі, а саме для аналізу і розкриття юридичних понять, норм права.
5. Порівняльно-правовий метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців-правників на поняття, що аналізуються в дослідженні.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про застосування насильства при вчиненні злочинів проти власності. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.