Природа полісу у трактуванні Аристотеля

Зміст
Вступ 3
Розділ І. Міста-держави стародавніх греків 6
1.1 Держава, як інститут у політичній системі суспільства 6
1.2 Грецький поліс як соціально-політичний організм 9
Розділ ІІ. Природа полісу в трактуванні Аристотеля 17
Висновки 21
Список використаних джерел 27

Вступ

На зламі XXI століття наше суспільство знаходиться на етапі глибоких соціально-економічних перетворень. Таким періодам властиве переосмислення людьми оточуючого світу, відродження старих та становлення нових філософських вчень, саме тому виник інтерес розглянути та проаналізувати творчість античного філософа Аристотеля. Світ у працях Аристотеля – це світ краху системи грецьких міст-полісів та виникнення імперії Олександра Македонського. З цієї точки зору було дуже цікаво, вивчаючи філософські та політичні погляди Аристотеля, зрозуміти світогляд цих філософів не в закінченому вигляді, а прослідкувати їх розвиток, побачити як події суспільного життя в епоху Аристотеля знаходили своє відображення у становленні його філософських та політичних систем. Тим більше, що властивий цьому мислителю антидогматизм та особливий стиль у викладенні поглядів дозволяє не тільки ознайомитись з кінцевими результатами його творчих пошуків, але й прослідкувати за ходом його думок та суджень.
Розквіт філософської та політичної думки Аристотеля завжди поєднувався в нього з досить активною політичною діяльністю. Як справжній греки, він нескінченно відданий своїм патріотичним інтересам та всіма силами хотів зберегти Грецію саме класичного періоду. Але вже тут він стикнувся з досить суворою долею грецького класичного полісу, який стрімко йшов до своєї неминучої гибелі.
Бажання зберегти Грецію класичного періоду не було лише формальним висвітленням на папері. Нашу увагу також привертає і те, що він мав можливість практично реалізовувати свої філософські та політичні системи. Аристотель мав надзвичайно великий вплив на імператора Олександра Македонського. В Аристотеля були ще учні, крім Олександра, і саме з ними, своїми учнями, Аристотель пропонував законодавчі системи для нових грецьких полісів та колоній. Вже, проаналізувавши всі погляди Аристотеля, можна впевнено сказати, що нас може лише дивувати, як послідовно та природно співпадали в Аристотеля філософська теорія та життєва практика. Вплив Аристотеля на розвиток політичної думки Заходу досить значний: по суті, саме він у своїй “Політиці” підготував його ідейний фундамент, роздивився політичну реальність такою, якою вона є. Саме у цьому і полягає актуальність нашої роботи.
Проблему досліджували такі вчені-історики, як Горак С.І., Алєксєєв С.С., Котюк В.О., Лосєв А.Ф., Стpахов М.М., Тємнова Є.І. та інші. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню природи полісу у Стародавній Греції, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є правові та соціальні норми в Стародавній Греції.
Предметом дослідження є грецький поліс.
Мета дослідження полягає в характеристиці природи грецького полісу з точки зору Аристотеля. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати державу, як інститут у політичній системі суспільства;
2. Визначити особливості грецького полісу як соціально-політичного організму;
3. Проаналізувати працю Аристотеля „Політика”;
4. Дати характеристику понять природи полісу з точки зору Аристотеля.
Для написання роботи використовувалися наступні методи:
• порівняльного аналізу;
• історичний метод;
• системний та структурно-функціональний методи.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про грецький поліс з точки зору Аристотеля
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділах розглянуто теоретичні аспекти проблеми, а другий присвячений природи полісу в трактуванні Аристотеля. У висновках підводяться підсумки і результати дослідження.