Політика і мораль

ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛІ 6
1.1. Поняття та природа моралі 6
1.2. Структура моралі 10
1.3. Функції моралі 14
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 21

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ ПОЛІТИКИ 22
2.1. Поняття і структура політики 22
2.2. Об’єкти і суб’єкти політики 26
2.3. Функції політики 30
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 34

РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЛІТИКИ І МОРАЛІ 35
3.1. Особливості взаємодії політики і моралі 35
3.2. Синтез політики і моралі 44
3.3. Роль моральних мотивів у політиці України 53
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 61

ВИСНОВКИ 62
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 65

ВСТУП

Політика і мораль відносяться до найбільш ранніх регуляторів суспільного життя. В житті кожна людина має свій неповторний світогляд, власний погляд на будь-яке питання, в тому числі і політичне. Цей погляд обумовлений неповторним особистим досвідом, впливом соціального середовища і виховання, системи вірувань, рівнем морального і просто розумового розвитку, психофізіологічними особливостями індивіда, особливостями соціального стану і багатьма іншими факторами. Хотілося б підкреслити, що кожна людина має законні підстави бачити світ таким, яким бачить. Так само, як неможливо заборонити відчувати ті чи інші почуття у відповідь на життєві ситуації, так і неможливо змусити людину змінити свій етичний або політичний світогляд. Можна лише запропонувати щось краще, досконаліше і ближче до істини чи ідеалу. І будь-який в праві прийняти, відкинути або мати свою особливу думку з приводу цього «кращого».
«Діалог» між політикою і мораллю ведеться з давніх історичних часів. У ньому брали участь і великі мислителі минулого, і маловідомі сучасникам філософи, представники літератури і мистецтва, політики та релігійні діячі. «Суперечка» між цими найбільш активними формами суспільної свідомості за межами теоретичного простору, в реальному житті, нерідко вирішувалося в революційних боях, безглуздих повстаннях, громадянських та світових війнах. Вона проявлялася в ненависті до «сильних світу цього», жертовній любові до справедливості, презирстві до власної Вітчизни і самовідданому патріотизмі.
Актуальність дослідження. За лаштунками сучасної української політики знаходяться економічні інтереси «сильних світу цього», яких сьогодні прийнято називати олігархами. Аморалізм політики – це чіткий діагноз невідповідності цих інтересів інтересам нації, якщо під нацією розуміти більшість українців, а не людей, які привласнили незліченні багатства, ЗМІ і владу. Політика і мораль поєднаються лише тоді і в тому місці, коли і де політичні інтереси стануть в дійсності інтересами нації, в яких над економічною вигодою і доцільністю буде людина з її переживаннями про «хліб насущний». Сумно чути від деяких сучасних політичних діячів про те, що політика в принципі несумісна з мораллю. Тут треба розуміти так, що мова йде не про всю політиці, а про політику цих діячів.
Взаємозв’язок моралі та політики – це очевидна реальність суспільного життя, що містить у собі як глибокі антагоністичні протиріччя, так і настільки ж глибокий органічний зв’язок, геть до взаємопроникнення, здатного збагатити і мораль, і політику гуманістичними ідеями та практикою їх здійснення. Мораль повинна бути покладена в основу сучасної політики України: інститут влади, який має визначальне значення для суспільного життя не може бути аморальним.
Проблему політики і моралі досліджували такі вчені, як Валєєв Д. Ж., Грамші О., Дробницький О. Г., Кузнецова Г. В., Малахов В. А., Мур Д. Е., Прокофьєв О. В., Рибакова Н. В., Шляхтун П.П. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці співвідношення та взаємозв’язку моралі та політики. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та природу моралі;
2. Узагальнити інформацію про функції моралі та політики;
3. Визначити особливості взаємодії політики і моралі;
4. Дослідити роль моральних мотивів у політиці України.
Об’єктом дослідження є політико-правові та моральні принципи суспільства.
Предметом дослідження є суспільно-політичні норми та зв’язки в Українському суспільстві.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
6. Графічний: для побудови графіків та рисунків в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про співвідношення та взаємозв’язок моралі та політики. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються теоретико-методологічні основи дослідження моралі.
У другому розділі аналізується поняття та функції політики.
У третьому розділі характеризується співвідношення політики і моралі.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.