Загальна характеристика інституту неплатоспроможності

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ НЕСПРОМОЖНОСТІ:…………………………………………………………………………………………………………….6
1.1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК КОНКУРСНОГО ЗАКОНОДАВСТВА…………………….6
1.2. ПОНЯТТЯ НЕСПРОМОЖНОСТІ ТА БАНКРУТСТВА………………………………………18
1.3. УЧАСНИКИ КОНКУРСНОГО ПРОЦЕСУ…………………………………………………………….27

РОЗІДЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ КОНКУРСНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:……………………………………………………………………………………………………………………40
2.1. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО…………………40
2.2. САНАЦІЯ В ПРОЦЕДУРІ БАНКРУТСТВА……………………………………………………………53
2.3. ОГОЛОШЕННЯ БАНКРУТСТВА ТА ЙОГО НАСЛІДКИ…………………………………..64
2.4. ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО…………..73

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………………………………………..82

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..85

Вступ
Актуальність дослідження. В епоху СРСР, в період розвинутого соціалізму, якщо підприємство погано працювало, держава реорганізовувала його (приєднувала до більш прибуткового), надавала фінансову допомогу або ж списувало борги. Іншими словами, питання погашення заборгованості підприємств вирішувалося органами господарського управління в порядку виконавчого провадження по арбітражному або цивільному судочинству.
Після розпаду СРСР Україна стала на шлях ринкових реформ. Перехід від одних економічних відносин до інших зазвичай супроводжується спадом виробництва, інфляцією, кризою неплатежів, що негативно впливає на господарюючі суб’єкти. Стає очевидним, що для оздоровлення неспроможних підприємств потрібен спеціальний механізм у вигляді інституту неспроможності (банкрутства), який існує в усіх державах з ринковою економікою.
Відносини неспроможності (банкрутства) багатозначні та багатогранні. Необхідно теоретичне осмислення правової природи відносин неспроможності (банкрутства), принципів, засобів та прийомів впливу. Є необхідність в теоретичному дослідженні понятійного апарату, категорій правового регулювання відносин неспроможності: грошові зобов’язання, мораторій, судові процедури, правовий статус учасників тощо. Поряд з теоретичним обґрунтуванням виникає потреба в дослідженні проблем законодавства, що регулює дані відносини.
При цьому слід проводити комплексне вивчення не тільки відносин неспроможності (банкрутства), але й пов’язаних з неспроможністю відносин: щодо попередження неспроможності, щодо ініціювання провадження у справі про банкрутство, а також суміжних відносин інших галузей права: господарсько-процесуального, трудового. Комплексне дослідження цих відносин буде допомагати виявленню окремих недоліків в їх правовому регулюванні і надасть змогу спроектувати норми різних галузей права на головне – відновлення платоспроможності господарюючих суб’єктів.
Отже, дослідження даного інституту надасть можливість удосконалення законодавства щодо відновлення неспроможності боржника або визнання його банкрутом, яке б відповідало сучасному розвиткові економіки.
На даному етапі наукових досліджень інституту неспроможності науковці зосереджуються на вивченні ознак неспроможності, визнання підприємства банкрутом, участь у процесі господарського суду. Проте, на нашу думку, слід більше уваги приділити питанню відновлення платоспроможності боржника. Саме для цієї мети повинні вноситися зміни в чинне законодавство та спрямовуватися діяльність уповноважених органів.
Метою даної роботи вивчення загальної характеристики неспроможності, а також дослідження підстав, умов та порядку застосування процедур під час провадження справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Для вирішення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
– дослідження історичного розвитку конкурсного процесу;
– встановлення поняття неспроможності та банкрутства;
– аналіз правового становища учасників конкурсного процесу, зокрема: кредиторів, боржника, інвестора, розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора), власника тощо;
– характеристика підстав та застосування норм законодавства на стадії відкриття провадження у справах про банкрутство;
– розгляд застосування санації в справах про банкрутство як судової процедури, спрямованої на відновлення платоспроможності боржника;
– дослідження порядку оголошення боржника банкрутом та правові наслідки цього;
– встановлення підстав припинення провадження у справах про банкрутство.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у процесі відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Предметом роботи є організаційні та правові проблеми, що виникають в ході реалізації правових норм, які регулюють підстави та порядок застосування процедури банкрутства або відновлення платоспроможності боржника, також теоретичні розробки науковців, присвячені даній проблемі.
В процесі збору та аналізу інформації були використані ряд методів . Перш за все, слід згадати діалектичний метод. Його застосування дозволило встановити органічні зв’язки між явищами, що вивчалися. За допомогою структурно-функціонального методу вдалося дослідити окремі стадії конкурсного провадження та встановити їх взаємозв’язки. Велике значення відіграв формально-догматичний метод, що надало можливість описати та проаналізувати правові норми, які регулюють застосування конкурсного процесу. Порівняльно-правовий метод виявився дієвим при дослідженні законодавства інших країн. Історичний метод застосовувався при вивченні історичного розвитку конкурсного процесу.
Проблеми теретичного визначення поняття неспроможності та практика застосування правового регулювання банкрутства досліджувалися багатьма науковцями. В цьому напрямку слід відмітити працю дореволюційного російського вченого Шершеневича Г.Ф. Його теоретичні розробки не втратили актуальність і на сьогоднішній день. За часів радянської влади дане питання майже не висвітлювалося. З початком 90-х років ХХ ст.даною пробемою займаються в Україні Поляков Б.М., Полозенко Д., Радзивілюк В.В., Степанов О., Джунь В.В., Тітов М.І. Цікавими для ознайомлення при написанні роботи виявилися праці російських науковців, а саме: Телюкіної М.В., Торкановського Є., Орловського Ю.П., Нікітіної О.А.
Дана робота має наступну структуру: вступ, два розділи, висновки та список використаних джерел та літератури. В першому розділі розглядаються питання щодо дослідження історичного розвитку конкурсного законодавства, встановлення поняття неспроможності та банкрутства, аналізу правового становища учасників конкурсного процесу. Другий розділ присвячений вивченню загальної характеристики окремих етапів конкурсного провадження, зокрема: відкриття провадження у справах про банкрутство, санація в конкурсному процесі, оголошення банкрутства та його насідки, припинення провадження у справах про банкрутство.