Відносини Україна – НАТО

Вступ
В сучасних умовах для того, щоб розвиватися, державі необхідно стати частиною глобальної системи економіки, інформації та безпеки. Життєво необхідно вкладати великі інвестиції в економіку, запозичувати передовий досвід та новітні технології.
Розуміючи це, керівництво нашої держави вже після здобуття незалежності проголосило курс на інтеграцію в світове господарство, досягнення європейських цінностей та відповідного рівня життя. Для того, щоб стати членом європейської „сім’ї ”, Україні необхідно приєднатись до європейської системи безпеки, тобто стати членом НАТО.
Вступ до НАТО став нині чи не найобговорюванішою темою не лише в українському політикумі, а і в суспільстві у цілому. Увага зосереджена здебільшого на, так би мовити, зовнішніх, або пропагандистських, аспектах. Йдеться про позитиви вступу до Північноатлантичного альянсу (зростання інвестицій, національна безпека і так далі). Тому є актуальним дослідження інформаційної діяльності НАТО в Україні.
Говорячи про європейську та євроатлантичну інтеграцію України, ми маємо на увазі, по-перше, досягнення відповідності сектору безпеки і оборони світовим стандартам, взаємосумісність Збройних сил України з арміями європейських країн та спроможність виконувати завдання в рамках внеску нашої держави в діяльність трансатлантичних структур безпеки. Аналогічні стандарти притаманні й іншим сферам, зокрема політиці, економіці, фінансам та ін.
Членство в НАТО як воєнно-політичному союзі сприятиме виходу України із постімперського простору та збереженню свободи дій на майбутнє. І водночас, приєднання до Альянсу демократій може прискорити процес реформ усередині країни. Йдеться, насамперед, про засвоєння демократичних цінностей, такий собі допінг для демократичного суспільства і середнього класу.
По-друге, Україна в НАТО – це зміцнення державних інститутів, і передусім у сфері безпеки. Практично всі науковці згодні з тим, що держава починається із судів, поліції та армії. Їх посилення дозволить суттєво пришвидшити розвиток України. До речі, зміцнення державних інститутів є нагальним завданням і умовою поступу економіки.
По-третє, вступ України до Організації Північноатлантичного договору – це принципове зростання ваги країни у глобалізованому світі, її участь у механізмах і процедурах прийняття глобальних політичних рішень.
Не складно передбачити, що євроатлантична інтеграція України супроводжуватиметься погіршенням відносин із Росією. І річ тут не в НАТО, США чи ЄС, а в тому, що із приєднанням до НАТО наша держава може вийти із сфери постімперського впливу Росії, а також продемонструвати ефект успішної демократичної країни для російського суспільства. Нині відсутня ефективна система взаємовідносин між двома сусідніми і, безумовно, дружніми, але незалежними країнами. Проте рано чи пізно проблему налагодження моделі рівноправної взаємодії з РФ слід вирішувати Києву, інакше її вирішать без нас.
Останні події на Кавказі вказують на те, що нейтралітет (позаблоковість) навряд чи на користь національній безпеці України, її спроможності протистояти сучасним загрозам.
Окрім «плюсів» європейської інтеграції, дуже часто можна почути про негативні наслідки вступу до НАТО. Тому для населення України потрібно дуже чітко зрозуміти: навіщо для їхньої держави потрібне членство в НАТО та що вони самі отримають з цього. Саме з цією метою потрібно більше інформувати суспільство про НАТО та його діяльність, аби не підпадати під вплив усіляких міфів про НАТО.
Об’єктом даної роботи є відносини Україна – НАТО, а предметом – буде виступати інформаційна діяльність НАТО в Україні.
Мета дослідження полягає в тому, аби дослідити інформаційну діяльність НАТО в Україні як важливий напрямок двосторонньої співпраці.
Відповідно до мети необхідно вирішити ряд наступних завдань:
 встановити причини створення НАТО;
 розкрити структуру та діяльність НАТО;
 розглянути інформаційну діяльність НАТО;
 розглянути історію співпраці НАТО та України;
 розкрити сутність основних програм партнерства Україна-НАТО;
 дослідити напрями функціонування НАТО вУкраїні;
 виявити працюючі структури НАТО вУкраїні;
 проаналізувати реалізацію інформаційної діяльності НАТО в Україні (провести контент-аналіз українських друкованих ЗМІ).
Для досягнення поставленої мети було використано такі методи наукового пізнання: на емпіричному рівні ми зверталися до методів спостереження та порівняння. На теоретичному рівні визначальними стали методи аналізу та синтезу, узагальнення, зокрема аналіз джерел, літератури, що стало основою роботи, сформулювало розуміння теми. Також було використано системний метод, який вивчає взаємозв’язок певної системи та її складових і контент-аналіз.
Джерельна база роботи. Під час виконання роботи були використані такі типи інформаційних джерел: роботи науковців з історії, міжнародних відносин, політології, теорії і практики масової комунікації зокрема В. Каспрука, В.Є. Бєланова, Є.А. Макаренка та інших учених, книги, підручники, нормативно-правові акти, журнальні та газетні статті, інформацію з мережі Інтернет.
Для виявлення причин створення та основних напрямів функціонування НАТО та визначення еволюції взаємин НАТО-Україна найбільше використовувались офіційні довідники, видання та брошури НАТО, підручники з міжнародних організацій, інформація з Інтернет-сайтів НАТО, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, структур НАТО в Україні (Центру інформації та офісу зв’язку). Також, використовувались тексти нормативно-правових документів (Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору, Поглиблення співпраці Україна – НАТО: короткотермінові заходи, План дій Україна – НАТО, Цільовий план на 2006 рік).
Теоретичне значення даної роботи полягає у комплексному вивченні НАТО як міжурядової організації, політико-безпекового союзу, зокрема його співпраці з Україною, а також у вивченні інформаційної діяльності НАТО в Україні.
Практичне значення. Матеріал роботи може бути використаним в процесі створення лекційних текстів на теми, пов’язані з діяльністю НАТО в Україні (міжнародні відносини, політологія, історія).
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі на основі контент-аналізу українських друкованих ЗМІ, зокрема газет «Зеркало недели» та «Газета по-киевски», виявлено низький рівень інформування населення України Організацією Пвінічноатлантичного договору про свою діяльність.
Структура роботи побудована в чіткій логічній послідовності до поставленої мети та завдань, а саме: складається із вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність, мета і завдання, які ставить перед собою дослідник, об’єкт та предмет дослідження, методи, за допомогою яких здійснювалося дослідження, описується структура роботи. В першому розділі ми з’ясовуємо причини створення та основні напрями функціонування НАТО. В другому розділі розкривається еволюція взаємин НАТО і України. Третій розділ присвячений вивченню практичному співробітництву в інформаційній сфері між НАТО і Україною. В четвертому розділі аналізується ефективність інформування громадськості про діяльність НАТО на прикладі дослідження українських друкованиз ЗМІ. У висновках підсумовуються результати, отримані під час написання роботи.