Еволюція політичної системи та зовнішньої політики Чилі у 90-2000х роках

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ВІЙСЬКОВИЙ АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ ТА БОРОТЬБА ОПОЗИЦІЙНИХ СИЛ 6
1.1 Військовий переворот в 1973 році та прихід до влади Августо Піночета 6
1.2 Спільна стратегія опозиційних партій та плебісцит 1988 року 9
1.3 Вплив авторитарного режиму на економічну ситуацію в країні 14

РОЗДІЛ 2 ДЕМОКРАТИЧНИЙ ВАРІАНТ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ – ХРИСТИЯНСЬКІ ДЕМОКРАТИ І СОЦІАЛІСТИ ПРИ ВЛАДІ 20
2.1 Політична система пост-диктаторського Чилі 90-х та першої половини 2000-х років 20
2.2 Внутрішня та зовнішня політика Чилі в кінці 90х-2000х роках 23
2.3 Вплив внутрішньополітичного становища в кінці 90-х – на початку 2000х на економічну ситуацію в країні 25

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

На початку ХХI століття однією з найяскравіших країн Латинської Америки є Чилі. Чилі випереджає інші країни за сукупними параметрами розвитку. Існуючий стан соціально-економічної політики – це результат глобальних політичних змін, що відбулися в 70-2000х роках ХХ століття.
Чилі – це країна глибоких демократичних і конституційних традицій з розвиненою політичною системою, найбільш послідовно випробувала на собі за порівняно короткий період (1960-1990 рр.) Три типи модернізації: реформістський, революційний і правоавторитарний. В цей час відбулися кардинальні зміни в усіх сферах суспільно-політичного життя. Протягом всієї історії Чилі її політика розвивалася під впливом правлячих кіл США, для яких країна представляла інтерес не тільки з точки зору приватних монополістичних корпорацій, а й більш широких політичних та економічних аспектів. Звідси слід зазначити, що прагнення до незалежності однієї з країн Латинської Америки, Чилі, не є принципово новою ідеєю в світовій політиці, однак, саме ця ідея впродовж історії закладає в собі основний корінь протиріч і конфліктності, оскільки дана політика суперечить інтересам США.
На сьогоднішній день Чилі формує і послідовно відстоює свої національні інтереси, що найбільш яскраво і виразно стало проявлятися після правління Августо Піночета. Режим Піночета сфокусував на собі пильну увагу в різних частинах планети, а процес його еволюції і переходу до демократії, який мав свої особливості, став предметом вивчення, що породило зовсім різні оцінки.
В кінці ХХ століття, гучні судові розгляди про корупційну діяльність, про масові вбивства політичних опонентів і простих громадян в роки правління Августо Піночета змусили заговорити про Чилі і повернутися до питання про еволюцію політичної системи та зовнішньої політики Чилі. Саме у цьому і полягає актуальність нашої роботи.
Проблему еволюцію політичної системи та зовнішньої політики Чилі в 90-2000х роках досліджували такі вчені, як Басов О., Зорина І., Кавалло О., Квасов О. Г., Корольов Ю.М., Кузьмін В.В., Островський В., Рощупкін В.Т., Тоцький В.П., Харві Р. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці еволюції політичної системи та зовнішньої політики Чилі. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати військовий переворот в 1973 році та прихід до влади Августо Піночета;
2. Узагальнити інформацію про спільну стратегію опозиційних партій та плебісцит 1988 року;
3. Визначити вплив авторитарного режиму на економічну ситуацію в країні;
4. Проаналізувати політичну систему пост-диктаторського Чилі 90-х та першої половини 2000-х років;
5. Дослідити внутрішню та зовнішню політику Чилі в кінці 90х-2000х роках;
6. Описати вплив внутрішньополітичного становища в кінці 90-х – на початку 2000х на економічну ситуацію в країні;
Об’єктом дослідження є міжнародні політичні відносини в 1980-х-2000х роках.
Предметом дослідження є політична система Чилі та її зовнішня політика в 1990х-2000х роках.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про еволюцію політичної системи та зовнішньої політики Чилі. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.