Диференціація процесуальної форми та її значення для досягнення завдань кримінального судочинства

Зміст
Зміст…………………………………………………………………………………………………………..2
Вступ…………………………………………………………………………………..3
Розділ 1 Поняття диференціації кримінального судочинства…………..6
Розділ 2 Особливі (диференційовані) форми провадження в кримінальному процесі………………………………………………………….13
2.1 Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх…………………………………………………………………….13
2.2 Особливості провадження із застосування примусових заходів медичного характеру ……………………………………………………29
2.3 Особливості провадження у кримінальних справах приватного обвинувачення………………………………………………………39
2.4 Протокольна форма досудової підготовки матеріалів……46
Висновок………………………………………………………………………….51
Список використаних джерел та літератури……………………………………55

Вступ
Питання, пов’язані з диференціацією кримінального судочинства надзвичайно злободенні. Начебто немає останнім часом заперечень проти диференціації в цілому, як не чутно і голосів супротивників появи в рамках кримінального процесу спрощених проваджень. Але неопрацьованість даної теми, відсутність суворої логічної теорії, чітких і обґрунтованих пропозицій щодо структури кримінального процесу, формування чіткої системи кримінально-процесуальних проваджень, веде до того, що система вже існуючих проваджень все більш заплутується, стає все більш суперечливою і непослідовною. Конкретні думки по вдосконаленню структури кримінального процесу охоплюють діапазон від пропозицій «залишити все як є» до ідей, явно неприйнятних, на думку більшості науковців, для системи кримінального процесу, підходів і поглядів, що історично сформувалися.
В цих умовах своєчасним є повернення до теми диференціації кримінально-процесуальних форм, обґрунтування необхідності і важливості останньої, визначення її меж, а також конкретне визначення їх особливостей. Все вище назване визначає безумовну актуальність теми.
Метою даної роботи є детальне дослідження особливостей (диференційованих) кримінально процесуальних форм.
Досягнення цієї мети вимагає реалізації наступних дослідницьких завдань:
1) дослідити правове регулювання особливих (диференційованих) форми провадження в кримінальному процесі;
2) проаналізувати проблеми застосування особливостей провадження в справах про злочини неповнолітніх;
3) визначити та охарактеризувати особливості провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
4) дослідити особливості провадження у кримінальних справах приватного обвинувачення;
5) охарактеризувати та проаналізувати протокольну форму досудової підготовки матеріалів.
Реалізація цих дослідницьких завдань вимагала залучення значної кількості першоджерел. Кістяк джерельної бази дослідження складають законодавчі акти прийняті Верховною Радою України (зокрема Кримінально-процесуальний та кримінальний кодекси), а також ряд підзаконних нормативно-правових актів, а саме постанов Пленуму Верховного Суду України.
Крім того, для дослідження даного проблемного питання було використано підручники таких відомих в наукових колах авторів як Омеляненко Г.М ., Лобойко Л.М. , Тертишник В.М. , які ґрунтовно та детально описали майже всі диференційовані кримінально-процесуальні форми. Певні думки, викладені в роботі, були обґрунтовані на основі праці авторів Ленского А.В., Трубникова Т.В., Якимовича Ю.К. Не можна не згадати цілий ряд статей авторів Абросімової Ю. , Сенченко Н. , Ховранюка М. , що глибоко проаналізує дані проблемні питання.
Об’єктом даного дослідження є проблеми правового регулювання особливих (диференційованих) кримінально процесуальних форм.
Відповідно предметом кваліфікаційної роботи є диференційовані форми провадження в кримінальному процесі.
Під час написання кваліфікаційної роботи були використані ряд методів, як загально- так і конкретно-наукових. Серед них варто виділити діалектичний метод, адже згідно з його принципами всі явища природи і суспільного життя органічно взаємозв’язані і взаємозумовлені. Відтак, досліджувались особливості кримінально-процесуальних форм невідривно від суспільства. Крім того, використовувався метод правових досліджень, а також структурно функціональний метод, що передбачає розгляд будь якого явища як системи, з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. У застосуванні статистичних даних, використовувався метод конкретного соціологічного дослідження. Важливе місце відводиться порівняльно правовому та історичному методам, без яких не обійшлося під час дослідження і написання роботи.
Дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.
У вступі було висвітлено актуальність та мету даної роботи, а також поставлені дослідницькі завдання, які необхідно виконати для досягнення мети. Були вказані методи та основна джерельна база, яка використовувалась при дослідженні. Визначено об’єкт, предмет та структуру роботи. В першому розділі розкрито сутність поняття та ознаки диференціації кримінального судочинства. Другий розділ містить детальний опис особливих (диференційованих) форм провадження в кримінальному процесі. У висновках висвітлені якісні результати наукового дослідження.