Інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління в Україні – проблеми та перспективи

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СФЕРА ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ 8
1.1 Стан дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні 8
1.2 Функції та засоби інформаційно-аналітичного забезпечення 14
1.3 Правове підґрунтя інформаційного забезпечення органів виконавчої влади 21
РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 26
2.1 Особливості інформаційних служб органів державної влади 26
2.2 Загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади 28
2.3. Форми і порядок висвітлення діяльності органів державної влади аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації 31
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 38
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 47

ВСТУП

Інформаційне забезпечення є важливою функцією державно-управлінської діяльності. За відсутності необхідної інформації складно приймати об’єктивні та своєчасні державні управлінські рішення. У зв’язку з цим, робота державних органів має забезпечуватися своєчасною інформаційною підтримкою.
Інформаційно-аналітичне забезпечення – це процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб та реалізації посадових обов’язків органів державної влади на основі формування та використання інформаційних ресурсів. Метою інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів виконавчої влади є створення умов для прийняття ефективних державних управлінських рішень.
Термін «інформаційно-аналітичне забезпечення» становлять два взаємопов’язані елементи, а саме:
– інформаційний – відносно самостійної діяльності спеціально підготовлених фахівців, зайнятих пошуком, відбором, обробкою, накопиченням, узагальненням і збереженням інформаційних одиниць (перший етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму);
– аналітичний – як похідний другий етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму: виробництво спеціально підготовленими фахівцями на підставі наявних інформаційних одиниць і складних розумових процесів нового знання щодо явища або події, що вивчається.
Систему інформаційного – аналітичного забезпечення управління слід визначити як взаємозалежну та відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. З поєднанням принципів проблемної орієнтації та програмно-цільової установки як відносно тематики інформаційного забезпечення, так і відносно вибірковості підготовки інформації та доведення її до керівників відповідно до їх місця в системі управління та основних функціональних обов’язків.
Актуальність дослідження. Стрімке розгортання державотворчих процесів в Україні, соціально-економічні реформи, розвиток науково-технологічної сфери на рубежі ХХІ століття викликають різке зростання вимог до рівня інформатизації суспільства та інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної виконавчої влади.
На сучасному етапі переходу від індустріального до інформаційного суспільства у всіх провідних державах світу розвиток інформаційного простору та інформаційних технологій стає безпосереднім чинником економічного зростання, забезпечення обороноздатності країни, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою.
Питання формування інформаційної та аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним на сучасному етапі розвитку України. Ефективна та якісна система інформаційного-аналітичного забезпечення органів державної виконавчої влади є невід’ємною складовою професійного функціонування системи державного управління. Впровадження та всебічне використання сучасних інформаційних технологій в управлінській діяльності забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку прийняття державних управлінських рішень на всіх рівнях, супроводжує інформаційну підтримку соціально-економічного розвитку держави та її окремих регіонів, забезпечує інформаційні потреби державних службовців та інших категорій громадян, створює умови для об’єктивного формування громадської думки щодо діяльності органів влади, а також послуг, які вони надають.
Інформаційно-аналітична діяльність – це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Проте, для управлінської сфери важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій [5, с. 38].
Саме необхідність передбачення, виявлення та прогноз тенденцій розвитку ситуації обумовлює застосування різних аналітичних методик опрацювання вихідної інформації. З’ясування можливих шляхів розвитку ситуації потребує не тільки узагальнення виявленої інформації, а також її оцінки. Наявність в інформаційно-аналітичних дослідженнях «вивідного знання» робить їх надійним підґрунтям для прийняття управлінських рішень
Об’єкт дослідження – процес інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на центральному та регіональному рівнях.
Предмет дослідження – механізми державного регулювання організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
Проблему інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні досліджували такі вчені, як А. Ахламова, В. Бакуменка, А. Дєгтяра, В. Дорофієнка, І. Древицької, Ю. Машкарова, В. Мороза, О. Крюкова, Н. Нижник, В. Тертички, В. Троня та ін.
Мета дослідження полягає в характеристиці проблем та перспектив інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати стан дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні;
2. Проаналізувати функції та засоби інформаційно-аналітичного забезпечення;
3. Дослідити сучасний стан та перспективи інформаційно-аналітичного забезпечення в Україні;
4. Коротко охарактеризувати порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження: теоретико-методологічною основою роботи є наукові концепції, розроблені вітчизняними та зарубіжними вченими, нормативно-правові акти України. В основі виконання бакалаврської роботи лежить використання таких загальнонаукових методів дослідження: логічного, діалектичного, історичного та порівняльного методів для обґрунтування наукових засад та вдосконалення понятійного апарату дослідження; статистичного та економічного аналізу для опису сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади в Україні; методів формалізації, аналізу та синтезу для характеристики методичних аспектів створення інформаційно-аналітичної системи органів влади та визначення шляхів їх удосконалення; програмно-цільовий метод з метою обґрунтування механізмів розробки та реалізації програм інформатизації органів державної влади та місцевого самоврядування.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються поняття, структура та функції інформаційно-аналітична сфера державно-управлінської діяльності.
У другому розділі досліджуються порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.
У третьому розділі аналізуються сучасний стан та перспективи інформаційно-аналітичного забезпечення в Україні.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.