Теоретичні засади і практика застосування пропорційної виборчої системи в Україні

План
ВСТУП
РОЗДІЛ I. Пропорційна виборча система як різновид виборчої системи
1.1 Поняття та види пропорційних виборчих систем
1.2 Переваги й недоліки застосування пропорційної виборчої системи
1.3 Прохідний бар’єр, виборчі списки, величина округу як елементи пропорційної виборчої системи
РОЗДІЛ II. Практика застосування пропорційної виборчої системи в Україні
2.1 Етапи встановлення пропорційної виборчої системи України
2.2 Результати застосування пропорційної виборчої системи в Україні після виборів у 2006 та 2007 роках.
2.3 Основні проблеми української моделі пропорційної виборчої системи та можливі варіанти їх вирішення
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Становлення і розвиток незалежної української держави супроводжується постійними змінами у суспільно-політичному житті. Нещодавно ці зміни торкнулись такої важливої системи суспільних відносин як виборча система. З 2006 року вибори народних депутатів України відбуваються за пропорційною виборчою системою. Запровадження будь-якої моделі виборчої системи має бути осмисленим і науково обґрунтованим. Таке нововведення викликає проблемні питання, суперечливі, як позитивні, так і негативні оцінки з боку політиків, юристів, політологів, оскільки вибір конкретної моделі виборчої системи суттєво впливає на майбутнє політичне життя країни, функціонування системи органів державної влади, загальний розвиток країни.
Актуальність даної теми полягає в тому, що для України, яка нині знаходиться на етапі активного інституційного оформлення конституційно-політичної реформи, існує майже нерозривний зв’язок між розбудовою ефективної представницької демократії і запровадженою пропорційною системою представництва. Застосування пропорційної системи в Україні створило сприятливі умови для партійного будівництва, структурування суспільства, щодо головних напрямів суспільного розвитку та забезпечення максимальної репрезентативності виборних органів влади. Завдання української влади полягає в тому, щоб мінімізувати ризики пропорційної системи, а переваги – навпаки, максимально реалізувати.
Мета моєї роботи полягає в тому, щоб дослідити позитивні і негативні сторони запровадження пропорційної виборчої системи в Україні на основі теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблематики.
Для досягнення мети курсової роботи, я поставив перед собою такі завдання:
1) Проаналізувати пропорційну виборчу систему як різновид виборчих систем і вказати на її особливості ;
2) Розглянути види пропорційної виборчої системи;
3) Проаналізувати такі елементи пропорційної виборчої системи як прохідний бар’єр, виборчі списки, величина округу;
4) Вказати на переваги й недоліки в застосуванні пропорційної виборчої системи, спираючись на досвід європейських країн;
5) Дослідити етапи встановлення пропорційної виборчої системи в Україні;
6) Проаналізувати найважливіші положення Закону «Про вибори народних депутаті», вказати, які зміни були прийняті до закону і чому;
7) Проаналізувати, чи підтвердились аргументи прихильників та противників пропорційної системи в Україні, спираючись на матеріали парламентських виборів в Україні 2006 та 2007 років;
8) Визначити проблеми української моделі пропорційної виборчої системи та вказати на можливі варіанти їх вирішення.
Об’єктом мого дослідження є пропорційна виборча система. Предметом дослідження є практика застосування пропорційної виборчої системи в Україні.
При написанні курсової роботи я використовував наступні методи дослідження: теоретичний – синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження; порівняльний – для порівняння необхідної інформації; системний аналіз; термінологічний аналіз – аналіз основних термінів, понять, суджень; історичний – для дослідження історії пропорційної виборчої системи та етапів її встановлення в Україні.
У процесі виконання поставлених завдань проблеми я звертався до напрацювань визнаних авторитетів з питань порівняльної політології, інституційного дизайну та виборчих систем. Дж.Сарторі та М. Дюверже. Одним з основних джерел, яким я користувався при написанні курсової роботи є «Посібник з розробки виборчих систем» Ендрю Рейнолдса і Бена Рейллі. Серед українських авторів, які займаються дослідженням пропорційної виборчої системи, варто згадати А.Романюка, Р. Панкевича, В. Фесенка. Джерел та літератури по даній тематиці є достатньо. Тому в мене не виникло проблем з отриманням потрібної інформації.
Структура моє курсової роботи є такою: Вступ; Основна частина, яка складається з двох розділів, Висновки; Список використаних джерел та літератури.