Структурно-діяльний аналіз організаційних форм і методів навчання в початковій школі

План

Вступ

Розділ І. Теоретичний аналіз організаційних форм і методів навчання в початковій школі……………………………………………………………………………

1.1. Організаційні форми та методи навчання як категорії дидактичного процесу………………………………………………………………………………….
1.2. Аналіз організаційних форм і методів навчання учнів молодших класів…………………………………………………………………………………….

Розділ ІІ. Вдосконалення організаційних форм і методів навчання як актуальна проблема початкової школи……………………………………………

2.1. Дидактичний аналіз рівня навчального процесу в початкових класах загальноосвітньої школи………………………………………………….
2.2. Основні шляхи вдосконалення педагогічного процесу в початковій школі………………………………………………………………………………………

Висновки…………………………………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………………………….

Додаток

Вступ

Перебудова системи освіти України, подальше удосконалення навчального процесу в загальноосвітній, в тому числі і в початковій школі ставить питання про удосконалення перш за все організаційних форм і методів навчання. В свою чергу методам навчання, від яких залежить немалий успіх роботи учителя і школи в цілому, теж присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках викладання окремих навчальних предметів.
Проблемами удосконалення організаційних форм і методів навчання займалися Я.А.Коменський, Гербардт, Песталоцці, Г.С.Сковорода, О.Ващенко. В останні роки питання вдосконалення організаційних форм і методів навчання розглядалися в роботах А.М.Алексюк, Ю.К.Чабанського, В.О.Онищука, О.Я.Савченко, І.Ф.Варламова. Аналіз цих робіт, не дивлячись на їх високий методичний рівень, показав, що чіткого визначення в педагогічній науці понять “форма організації навчання” чи “організаційні форми навчання”, як і поняття “форми навчальної роботи” як педагогічних категорій поки що немає.
І.Ф.Халамов правий, констатуючи, що “на жаль це поняття не має в дидактиці чіткого визначення” і що “більшість вчених просто обходять це питання і обмежуються буденними уявленнями про сутність даної категорії”.
В свою чергу методам навчання, від яких залежить немалий успіх роботи учителя і школи в цілому теж, присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках викладання окремих навчальних предметів. І не дивлячись на це, проблема методів навчання як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і час від часу породжує гострі дискусії на сторінках педагогічної літератури. Вони пояснюються безперервними спробами теоретиків-дидактів перейти від емпіричних описів окремих груп методів до обгрунтування наукової системи методів навчання і пояснення їх сутності на основі розкриття природи методів навчання і розробки основ їх класифікації.
Історія розвитку і становлення методів навчання дуже своєрідна. Вчені-педагоги, спостерігаючи за процесом навчання в школі, звернули увагу на величезну різноманітність видів діяльності вчителів та учнів на уроці. Ці види діяльності вони і почали називати методами навчання. Наприклад, учитель пояснює новий матеріал – він використовує метод пояснення ; учні самостійно вивчають матеріал – це метод самостійної роботи; учень виконує практичні завдання – метод практичної роботи і т.д. Такий підхід до виділення методів навчання послужив приводом різним авторам виділяти різну кількість методів навчання та давати їм вкрай різноманітні назви.
Та якість педагогічного процесу не можна забезпечити лише методичною його досконалістю, працездатністю вчителя, добрим обладнанням тощо. Чи не найголовнішими результатами навчання є виховання сумлінного творчого ставлення учня до праці, його позиція на уроці, бажання та прагнення бути кращим, тобто позитивні зміни в самій особистості дитини.
Навчання по-різному впливає на розумовий розвиток залежно від того, наскільки успішно воно виховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Дослідні дані свідчать, що структура навчальної діяльності, яка адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти.
Позитивні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічають школа і перший вчитель. Якщо справдилися надії малюка на радість від шкільного життя, тоді зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння.
Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка послужили причиною вибору теми дипломної роботи.
Об’єкт дослідження – дидактичний процес в початковій школі.
Предмет дослідження – педагогічні умови удосконалення організаційних форм та методів навчання.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати шляхи вдосконалення організаційних форм та методів навчання в початковій школі.
Гіпотеза – педагогічні умови удосконалення організаційних форм і методів навчання можуть бути визначені і обґрунтовані, якщо буде здійснений структурно-діяльнісний аналіз педагогічної діяльності учителів початкових класів.
Завдання:
– аналіз літератури;
– аналіз передового педагогічного досвіду;
– виявлення основних характеристик педагогічного процесу;
– розробка методики і постановка констатуючого педагогічного експерименту;
– аналіз результатів констатуючого педагогічного експерименту.
Методи дослідження:
– аналіз літератури;
– анкетування;
– спостереження;
– бесіди з викладачами;
– порівняння;
– констатуючий педагогічний експеримент;
– методи математичної статистики.