Формування техніки читання в учнів початкових класів

60 грн.

Скачати курсову роботу

Купити в 1 клік
Додати в бажання
Додати в порівняння
Категорія:Педагогіка

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6
1.1 Вплив формування навички свідомого читання у молодших школярів на успішність навчання 6
1.2 Дослідження формування техніки читання в працях науковців-педагогів 9
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ 18
2.1 Методика формування техніки читання в початковій школі 18
2.2 Уроки класного читання 21
2.3 Особливості вивчення творів різних жанрів на уроках читання 25
2.4 Уроки узагальнення знань на уроках читання 31
2.5 Інноваційні технології в навчанні читання в молодших класах 33
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ШВИДКОСТІ ЧИТАННЯ
У ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 41
ВИСНОВКИ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47

ВСТУП

Сьогоднішній стан освіти в нашій державі залишає бажати кращого. Йдеться не лише про вищу, а й про загальну середню освіту в школах. Через брак фінансування та невисокі зарплати на рівень високих знань батькам розраховувати не доводиться. Проте виховувати на навчати дітей ми все ж таки повинні, і мусимо робити це якнайкраще, не зважаючи на важкі умови.
Актуальність дослідження. Сучасна початкова школа покликана забезпечити становлення особистості молодшого школяра шляхом виявлення і цілісного розвитку здібностей, формування умінь і бажання вчитися. Пріоритетним завданням сучасної школи є розвиток дитини як неповторної особистості, реалізація її творчого потенціалу, формування критичного мислення, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Головною метою основної школи є розвиток інтелектуальної, пізнавальної, комунікативної активності й навчальної самостійності учня, формування якісно нової мотивації навчальної праці, що спрямована на оволодіння різними способами отримання інформації. Вирішення питань наступності початкової й основної шкіл пов’язане зі створенням перспективного навчального середовища, що стане джерелом розвитку кожного школяра. Особливе значення для успішної адаптації на початковому етапі навчання мають сформованість загально-навчальних умінь та навичок і увага до їх удосконалення в основній ланці школи.
Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання – це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного життя» [17; с. 78]. В умовах особистісно орієнтованого навчання потрібна така система читання, яка забезпечить розвиток дитини, збагатить її емоційно-художній досвід, інформаційно-естетичну базу, що сприятиме становленню духовного світу, розвиватиме відчуття прекрасного.
Проблему формування техніки читання в учнів початкових класів досліджували такі вчені, як Бугайко Т. Ф., Григорян Е.Я., Мурко І.І., Федоренко О.О., Люблінська Г. О., Монаков Н.І., Ушинский К. Д. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей формування техніки читання в учнів початкових класів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати вплив формування навички свідомого читання у молодших школярів на успішність навчання;
2. Узагальнити інформацію про дослідження формування техніки читання в працях науковців-педагогів;
3. Визначити основні методи формування техніки читання в учнів початкових класів;
4. Проаналізувати шляхи вдосконалення швидкості читання у практиці навчання молодших школярів.
Об’єктом дослідження є особливості сучасного навчання дітей в середніх загальноосвітніх школах.
Предметом дослідження є техніка читання та її формування в учнів початкових класів.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, а саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про формування техніки читання в учнів початкових класів. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

1. Оплата на сайті проводиться в режимі онлайн у будь-який можливий спосіб при оформленні замовлення. Обрати спосіб оплати можна на сторінці оформлення платежу та зазначення даних клієнта.

2. Доставка електронних файлів проводиться протягом 15 хвилин з моменту отримання та підтведження оплати з боку платіжної системи. В разі, якщо листа немає, потрібно перевірити папку СПАМ. Якщо і там немає, напишіть нам на пошту або в онлайн чат, зазначивши назву файла, час та спосіб оплати. Ми вишлемо вам листом у відповідь.

3. Усі текстові документи, надані виключно в якості зразка з метою ознайомлення та допомоги при написанні власних наукових досліджень.

Гарантія повернення коштів. В разі, якщо файл, який ви отримали, не відповідає опису або взагалі не відкривається, ми вишлемо робочий файл або повернемо вам гроші.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Формування техніки читання в учнів початкових класів”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

1 + 18 =

грн.
© Всі права захищені - 2022, Офіс Алекс
Кнопка звʼязку
Замовити дзвінок
Повідомлення успішно відправлено
Ми перетелефонуємо вам найближчим часом.