Вікові особливості мотивації вступу до шлюбу

Зміст
Вступ 3
Розділ І. Поняття мотивації особистості 6
Розділ ІІ Вікові особливості мотивації вступу до шлюбу 12
Розділ ІІІ. Поняття інституту сім’ї, мотивація та стійкість шлюбів 18
Висновки 24
Список використаних джерел 26

Вступ

Категорія діяльності є центральною для системно-діяльнісного підходу в психології. Діяльність розглядається тут як одиниця життя, система активних взаємин людини зі світом, що опосередковується і регулюється психікою. На відміну від діяльності тварин вона підпорядковується не лише біологічним, а й соціальним закономірностям. Діяльністю людина перетворює предмети природи на засоби задоволення своїх потреб, а образи, що виникають при цьому, втілюються в діяльності і начебто «застигають» у світі культури.
Народжуючись, дитина знаходить цей світ позначеним за допомогою мови. Освоюючи втілене у такий спосіб ідеальне, засвоюючи значення, вона залучається до культури, водночас усвідомлюючи і довкілля, і саму себе. Діяльність, опосередкована вже образом свідомості, стикаючись із предметною дійсністю, закономірно ускладнюється, разом з цим збагачується й образ, що опосередковує її. При цьому збагачується людина: вона переходить на новий рівень взаємодії зі світом, заявляє про себе як про особистість.
Як і саме життя, діяльність – багаторівневий процес, що змінює свої характеристики залежно від рівня, на якому функціонує.
На рівні індивіда – це активність, що реально пов’язує суб’єкт з об’єктом.
Діяльність завжди ґрунтується на певних потребах – станах живої істоти, для задоволення яких потрібні відповідні об’єкти.
Людина має свої біологічні (органічні) потреби (в їжі, безпеці, продовженні роду тощо). Проте основою її діяльності є принципово інші – власне людські – індивідні потреби. Одні з них – матеріальні – відбивають потребу людини в предметах матеріальної культури (у речах, що забезпечують побут, житлі, одязі тощо); інші – духовні – в предметах духовної культури (в знаннях, продуктах наукової і художньої творчості). До того ж є ще особливий клас потреб – потреби особистості (в самореалізації, самоствердженні, творчості, бути особистістю).
Це докорінно відрізняє діяльність людини від діяльності тварин. Однак і задовольняючи свої біологічні, вроджені потреби, людина поводить себе значно складніше, ніж тварина. Досить згадати, за допомогою якої сукупності дій і операцій вона тамує голод.
Кожна потреба має свій зміст (є потребою в чомусь), який визначається тією сукупністю предметів, що можуть її задовольнити, «наситити». Тому діяльність спонукається не потребою як станом суб’єкта, а потребою, яка «знайшла» свій предмет, тобто опредметненою потребою. Це дає підставу вважати предмет, що відповідає потребі (предмет потреби), мотивом конкретної діяльності. Останній може бути даний суб’єктові у матеріальній або ж ідеальній формі (такий, що сприймається, і такий, що лише уявляється).
З віком мотивація вступу до шлюбу та певні особисті погляди змінюються. Саме у дослідженні цих змін і полягає актуальність нашої роботи.
Проблему вікових особливостей мотивації вступу до шлюбу досліджували такі вчені, як Дорно П. В., Андрущенко В.П., Піча В. М., Андрущенко В.П., Горлач М. І., Хромишенко Г.С. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є мотиваційна сфера особистості.
Предметом дослідження є вікові особливості мотивації вступу до шлюбу.
Мета дослідження полягає в дослідженні, як з віком змінюється мотивація вступу до шлюбу. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття мотивації;
2. Провести анкетування з питань мотивації вступу до шлюбу;
3. Дати характеристику поняття шлюб.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Синтез та узагальнення матеріалу;
2. Метод порівняльного аналізу.
3. Метод анкетування.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про вікові особливості мотивації вступу до шлюбу.
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.