Психологічні аспекти формування моральних цінностей у дітей дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛГІЧНИХ АСПЕКТІВ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 7
1.1 Зміст морального виховання дошкільного віку 7
1.2 Мета і завдання морального виховання дошкільнят 12
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНЯТ 23
2.1 Ефективні методи і прийоми виховання моральних норм і правил поведінки дошкільників 23
2.2 Роль народної іграшки в процесі формування знань про культуру, обряди і традиції українського народу 34
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОВАГИ ДО ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 40
ВИСНОВКИ 48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 51

ВСТУП

Сучасне суспільство гостро відчуває дефіцит моральності того підростаючого покоління, становлення якого припало на період аксіологічного вакууму, коли колишня система цінностей була відторгнута, а нова – не створена. Педагоги зіткнулися з нагальною необхідністю звернутися до формування духовно-етичних цінностей особистості, які виявляються в етичній поведінці суспільства. Різні аспекти проблеми формування системи цінностей особистості розглядаються філософами (Л. М. Архангельський, О. Г. Дробницький, М. с. Каган, В. П. Тугарінов та ін.), соціологами (В. В. Водзинська, А. Г. Здравомислов, І. с. Кон, В. Б. Ольшанський та ін.), психологами (Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, Д. О. Леонтьєв, В. М. Мясищев, с. Л. Рубінштейн, Д. Н. Узнадзе та ін.), педагогами (Ш. О. Амонашвілі, Ю. П. Азаров, Н. Д. Нікандров, З. І. Равкін, В. О. Сластьонін та ін.).
Нині вчені намагаються визначити особливості, умови, методи, засоби формування ціннісних орієнтацій у дорослих (С. І. Мінкін, Н. Я. Рибіна та ін.), у студентської молоді (Р. Ю. Кондрашова, О. Л. Руднева ін.), у старшокласників (З. А. Болатова, І. В. Вахрушева, Л. І. Євдокимова та ін.), у підлітків (Е. В. Зауторова, В. В. Копусова, Т. В. Ромашкіна та ін.), у молодших школярів (С. Н. Галенко, Р. Р. Накохова, Є. В. Поленякина та ін.). Разом з тим, в більшості існуючих досліджень не висвітлюється дошкільний вік. Це пояснюється традиційними уявленнями класичної педагогіки про механізми формування цінностей, в яких особлива роль відведена інтелектуальному компоненту.
Нам представляється актуальним і значущим, що формування духовно-етичних цінностей починається вже з дошкільного дитинства. Таке уявлення базується на тому, що провідні психологи кінця ХІХ-ХХ ст. різних наукових шкіл, як зарубіжних (А. Адлер, А. Бандура, К. Лоренц, А. Маслоу, К. Роджерс, З. Фрейд, Е. Еріксон та ін.), так і російських (Л. с. Виготський, В. В. Давидов, О. Р. Лурія, О. М. Леонтьєв, П. Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін, В. с. Мухіна та ін.), надають особливе значення дошкільному періоду і ранньому дитинству в становленні особистості і її сенсотвірних ціннісних компонентів. Наведені вище вчені дійшли висновку, що процес становлення ядра особистості – системи переконань і цінностей – може здійснюватися не тільки усвідомлено, але і неусвідомлено. Більш того, цей процес найінтенсивніше реалізується саме в дошкільному дитинстві. У зв’язку з цим метою статті є виявлення особливостей формування духовно-етичних цінностей у дітей дошкільного віку.
Актуальність теми. Специфічною особливістю дошкільного дитинства є переважання емоційно-чуттєвої сфери в психіці дитини. Виходячи з цього твердження класичної педагогіки про проблемність або навіть неможливість формування духовно-етичних цінностей в дошкільному віці не позбавлене підстав, оскільки цей процес передбачає осмислення досвіду, звернення до розуму, мислення суб’єкта. Разом з тим у згаданих вище психолого-педагогічних дослідженнях переконливо показана вирішальна роль дошкільного віку в процесі формування особистісних якостей і ціннісних орієнтацій. Це суперечність, на наш погляд, пов’язана з недостатньою дослідженістю і використанням особливих способів привласнення культурних цінностей, властивих дитячому віку. Ці способи базуються на природжених формах психіки, вплив яких є особливо потужним у дитячому віці.
Могутнім стимулом формування духовно-етичних цінностей у дошкільнят є виникнення ієрархії мотивів, що додає певну спрямованість усій поведінці дитини [1]. Залежно від конкретних умов сприйняття і відносин, що складаються в дитини з дорослим, на перший план можуть виступати будь-які з перерахованих мотивів, які підпорядковують собі інші. Великий вплив на усвідомлення дитиною моральних норм є продуктивна уява, завдяки якій відбувається компенсація недостатніх через малий досвід реальних можливостей вирішувати проблеми етичного змісту. Формування духовно-етичних цінностей у дошкільнят неможливе без оцінної діяльності дорослого, яка стає засобом орієнтації дошкільника серед безлічі цінностей і антицінностей. Інтеріоризація зовнішніх еталонів відбувається саме в процесі оцінки, «сполучаючи» знання і емоції. Важливою особливістю формування уявлень про етичну поведінку є розкриття перспектив і наслідків вибору дошкільником вчинку.
Об’єктом дослідження є психологічні фактори, що впливають на формування духовно-етичних цінностей у людини.
Предметом дослідження є психологічні аспекти формування моральних цінностей у дітей дошкільного віку.
Мета дослідження полягає в характеристиці психологічних аспектів формування моральних цінностей у дітей дошкільного віку. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати зміст морального виховання дошкільного віку;
2. Визначити мету і завдання морального виховання дошкільнят;
3. Охарактеризувати ефективні методи і прийоми виховання моральних норм і правил поведінки дошкільників;
4. Дослідити роль народної іграшки в процесі формування знань про культуру, обряди і традиції українського народу
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Емпіричний: бесіда, спостереження, анкетування для практичної частини роботи.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.