Культурологічне осмислення гендерної теорії через призму пси

Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ I. Осмислення проблем статі у класичному психоаналізі………………7
1. 1. Дефініційна база…………………………………………………….7
1. 2. Психоаналіз З. Фрейда: комплекси…………………………………………12
1. 3. К. Юнг. Архетипи колективного несвідомого……………………21
1.4. А. Адлер. Про виховання хлопчиків і дівчаток……………………28
Розділ II. Гендерні інтерпретації та сучасний психоаналіз………………………33
2.1. Теорія К. Хорні. Полеміка з Фрейдом………………………………33
2.2. М. Мітчел. Сучасна інтерпретація………………………………….41
Висновки…………………………………………………………………………….48
Список використаної літератури……………………………………………………53

Вступ
Активні суспільні трансформації, що відбуваються нині, суттєво змінюють усталені способи життєдіяльності, суспільні норми та ідеологічні конструкції, що їх визначають. Ці трансформації активно осмислюються на різних рівнях; формуються і розвиваються нові наукові напрямки, що мають на меті осмислити та висловити ці зміни. Одним із таких напрямів стала теорія гендеру.
Сучасна гендерна теорія – це система наукових поглядів на відносини і статус жінки і чоловіка, їхнє соціальне життя та життєвий досвід, набуття й реалізацію ними соціально-рольових характеристик та особливостей.
Досить довго в системі наукових досліджень особливе місце відводилось вивченню становища та статусу жінки, як історично дискримінованої й такої, що перебуває в нерівному становищі порівняно з чоловіком.
Актуальність теми зумовлена суспільною зацікавленістю гендерними процесами, намаганням глибше осмислити сутність понять, що регулюють міжособистісні стосунки, необхідністю з’ясування особливостей актуалізації та трансформації стереотипних образів-архетипів у сучасному суспільстві. Виникає потреба в розвитку нового напрямку сучасного гендерознавства, пов’язаного також з аналізом мовностилістичних можливостей творення гендерних образів у науково-публіцистичному дискурсі. Подібний підхід сприятиме поглибленню суспільних уявлень про важливі гендерні поняття та подоланню існуючих стереотипних поглядів, зокрема стосовно молодіжного середовища.
Гендерна тематика лежить у міждисциплінарній площині і потребує використання здобутків суміжних із нею наук – вступ до загальної теорії культури, загальна теорія культури, структуралізм та постструктуралізм, мистецтвознавство, історія, релігієзнавство, етика та естетика, українська мова. Вивчення саме гендерної теорії через призму психоаналізу дозволяє глибше зрозуміти реальну гендерну ситуацію в сучасному суспільстві.
Об’єктом даного дослідження є класичний психоаналіз та його інтерпретації.
Предмет дослідження: варіації гендерних ролей в контексті вчень психоаналізу.
Мета дослідження: дослідити інтерпретації творення сучасних гендерних теорій через призму психоаналізу, з’ясувати характер концептуальних тенденцій суспільного гендерного процесу, що знаходить відображення і соціальне осмислення в психоаналізі.
Для досягнення цієї мети визначено такі завдання:
• виявити засоби актуалізації гендерних понять та навчитись володіти понятійним апаратом та методологією гендерного аналізу;
• дослідити психоаналітичні погляди З. Фрейда та провести паралель із гендерною теорією;
• дослідити склад та змістові характеристики архетипів колективного несвідомого К. Юнга, що належать до гендерного концептуального класу;
• дослідити специфіку полеміки К. Хорні із З. Фрейдом у формуванні гендерних стереотипів;
• проаналізувати основні аспекти теорії М. Мітчел, що впливають на розвиток гендерних концептів.
Ступінь вивчення проблеми: науковий інтерес до гендерології існує протягом двох останніх століть й триває до сьогодні. В основі творення помітна роль належить психоаналітичним вченням, що дали поштовх для подальшої розробки гендерологічних вчень. Значний інтерес до гендерної теорії є свідченням перегляду проблеми взаємовідносин статей, що відбувся останнім часом, переосмислення їх форми соціальної організації суспільства, а не локального, малозначущого аспекту людського буття. Можливості для публікації оригінальних авторських розвідок та перекладів класичних праць з гендерології в Україні доволі обмежені (за винятком гендерних досліджень російськомовного і доволі тенденційного видання Харківського Центру Гендерних Досліджень в Україні наразі не маємо жодного серйозного, що міг би претендувати на роль наукового часопису з гендерних чи жіночих студій), в той час як за кордоном ситуація набагато оптимістичніша.
Методи дослідження. При написанні науково-дослідницької роботи використовувалися пошуково-дослідницький метод, що полягає у вивченні та опрацюванні різнотипних джерел ( таких, що стосуються теми безпосередньо і таких, що наштовхують на певні міркування та логічні висновки), також аналітичний метод для аналізу гендерної та психоаналітичної теорій, описовий метод для детальної характеристики вчень, а також методи узагальнення, аналізу й синтезу, компаративний метод.
Джерельна і теоретична база: робота містить різнотипні джерела, що формують її структуру та висвітлюють проблематику даної теми. Усі вони мають певний напрямок і розкривають при цьому тематику та основний зміст. Наприклад, у праці під назвою «Aion» К. Г. Юнг висвітлює символічне уявлення психологічної цілісності через концепції архетипних образів. В цьому аспекті Юнг досліджує архетипічні образи та їх зв’язок із культурними процесами. Книга А. Адлера «»Виховання дітей. Взаємодія статей» звертає увагу на педагогічні та психологічні аспекти виховання хлопчиків та дівчаток, на становище жінок у розподілі праці та домінантну позицію чоловіків, які, в свою чергу, наділені привілеями. Розглядаються індивідуальні характеристики, гендерна демократія, соціальна поведінка, гендедерні відношення.
М. Мітчет у своїй книзі «Психоаналіз і фемінізм. Радикальна переоцінка психоаналізу З. Фройда» використовує психоаналіз, щоб з’ясувати місце людини в системі родинних зв’язків, показує, як їх контекст мимоволі «творить» саму людину. Праця Сімони де Бовуар «Друга стать» має на меті локалізувати феномен жіночого в культурі, порушує питання про дискримінацію жінок поза цариною політичних та виробничих структур.

Новизна дослідження полягає у спробі розгляду та вивчення гендерної теорії як першооснови творення цілісної системи наук у культурології. Взагалі, розробка даної теми вимагала певної відстороненості та вміння узагальнювати, оскільки багато теоретичних висновків базувалися на аналогії чи узагальненні конкретних прикладів. Автор намагався ілюструвати матеріал прикладами, щоб створити об’ємне уявлення про сутність гендерної теорії, тому в роботі значне місце відведене описовим матеріалам.
Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. У вступі подається коротка характеристика роботи в цілому, висловлюються думки щодо актуальності наукового дослідження, їх предметів та об’єктів. У першому розділі розповідається про осмислення проблем статі у класичному психоаналізі. Увага акцентується на психоаналітичних концепціях З. Фрейда та К. Юнга та їх взаємозв’язком із гендерною теорією. Другий розділ висвітлює гендерні інтерпретації К. Хорні та сучасні психоаналітичні ідеї М. Мітчел. У висновку подається аналіз роботи вцілому, увага акцентується на узагальнених тезах, що розкривають основний зміст структурних підрозділів, зроблені та систематизовані загальні підсумки дослідження. Робота також містить список використаної літератури.