Проблема державного устрою і правління. країни соціалістичного табору

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Поняття державного устрою і правління 5
1.1Форма держави і державного правління 5
1.2 Форма державного устрою 12
1.3 Державний устрій як фактор впливу на форму правління 16
Розділ ІІ Проблема державного устрою і правління у країнах
колишнього соцтабору 21
2.1 Польща 21
2.2 Чехословаччина 23
2.3 Югославія 27
Висновки 31
Список використаних джерел 33

Вступ

Вивчаючи право і державу в цілому, державно-правова теорія не обмежується аналізом досвіду якої-небудь країни, чи окремого регіону, чи напрямку державно-правового життя, а на основі вивчення права і держави різних історичних епох, всіх областей і напрямків державно-правової дійсності визначає загальні і специфічні закономірності їхнього розвитку, основні ознаки й істотні характерні риси.
Складність таких об’єктів, як право і держава, призводить до того, що вони вивчаються багатьма юридичними науками. Останні вивчають той чи інший бік, елементи і риси державно-правової дійсності у визначеному аспекті, на визначеному рівні. Право і держава як складні соціальні феномени мають у своєму складі велику кількість різноякісних компонентів і підсистем. Їхні функції багатогранні, їхні структури складні. У залежності від того, які з цих компонентів, підсистем, структур і функцій чи їхніх аспектів і рівнів вивчаються, і підрозділяються юридичні науки.
Таким чином, теорія права і держави — це суспільна наука про закономірності виникнення, розвитку і функціонування права, правосвідомості і держави взагалі, про типи права і держави, зокрема про їхні класово-політичні і загальнолюдські сутність, зміст, форми, функції і підсумки.
Незважаючи на те, що представники різних класів, страт, каст виявлялися далеко не в рівному становищі, держава все-таки завжди виникала в зв’язку з необхідністю задоволення загальних інтересів населення: захисту від зовнішніх нападів, забезпечення суспільних робіт, санітарних умов і т.п.
Держава поєднує своєю владою і захистом усіх людей, що населяють її територію, незалежно від їхньої приналежності якому-небудь роду чи племені. Це означає, що держава має свою територію, визначає її границі і захищає від нападу ззовні. Постійне населення даної території, як правило, має стійкий зв’язок з державою у вигляді підданства або громадянства і користається його захистом усередині країни і за її межами. Державна влада поширюється і на іноземних осіб, що знаходяться в країні і які не мають громадянства. Однак вони мають особливе правове положення.
Актуальність роботи: у зв’язку з різноманіттям форм державного устрою та правління різних країн світу виникає нагальна потреба для засвоєння знань в цьому напрямку. Такі поняття все частіше звучать в повсякденному житті.
Об’єктом дослідження є форми державного устрою та правління.
Предметом дослідження є державний устрій та форма правління в Польщі, Чехословаччині та Югославії.
Мета дослідження полягає в характеристиці державного устрою та форми правління в Польщі, Чехословаччині та Югославії.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
 Охарактеризувати різні форми державного устрою;
 Узагальнити знання про основні складові державного устрою;
 Дослідити поняття „форма правління”;
 Охарактеризувати форму правління та державного устрою в Польщі, Чехословаччині та Югославії.
Серед загальнонаукових методів були застосовані:
 Діалектичний;
 Метафізичний методи пізнання.
Серед спеціально-юридичних методів були використані наступні:
 Формально-догматичний,
 Метод аналізу і синтезу.
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
.