Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ВИДАТКІВ ТА КОШТОРИСНО-БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ 6
1.1. Поняття державних видатків, особливості відносин у галузі видатків 6
1.2. Поняття та принципи бюджетного фінансування 9
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОШТОРИСНО-БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ 15
2.1. Поняття кошторису та порядок кошторисно-бюджетного фінансування 15
2.2. Додержання фінансової дисципліни 18
РОЗДІЛ 3. КОШТОРИСНО-БЮДЖЕТНИЙ РЕЖИМ ФІНАНСУВАННЯ 22
3.1. Порядок фінансування освіти, соціально-культурних заходів та функціональна структура видатків на культуру та мистецтво 22
3.2. Фінансування охорони здоров’я і фізичної культури 27
3.3. Порядок фінансування видатків на національну оборону та на соціальний захист населення 30
3.4. Видатки на утримання органів державного управління, органів місцевої влади та місцевого самоврядування 32
ВИСНОВКИ 3
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37

ВСТУП

Базовими принципами для кошторисно-бюджетного фінансування є ті самі принципи, що визначають суть бюджетного фінансування. Кошторисно-бюджетне фінансування – це метод безповоротного, безоплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі відповідних фінансових планів – кошторисів бюджетних установ.
Актуальність дослідження. Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна установа – це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
За кошторисно-бюджетним методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній (муніципальній) формі власності, тобто вся бюджетна сфера. Зокрема, на кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають установи та організації, що здійснюють державне управління, міжнародну діяльність, забезпечують національну оборону і правоохоронну діяльність та безпеку держави. За рахунок коштів бюджетів відповідного рівня утримуються установи соціально-культурної сфери: освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури та мистецтва, фізичної культури та спорту тощо. Переважно з місцевих бюджетів утримуються установи житлово-комунального господарства.
Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Такі призначення визначають обсяг повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, наданих йому Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет. Бюджетне призначення має кількісні і часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Фінансово-правові відносини за кошторисно-бюджетного фінансування виникають з моменту затвердження кошторису бюджетної установи розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, оскільки згідно з чинним законодавством бюджетним установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань. Саме у цьому вбачається правове значення кошторису як індивідуального фінансово-планового акта, який хоч і не встановлює правових норм, але спрямований на їх виконання і конкретизує ту чи іншу правову норму у розрізі конкретних правовідносин.
Правові засади складання, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ визначені Кабінетом Міністрів України. Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України. Беручи до увагу складну фінансову ситуацію в Україні після фінансової кризи та зміни влади, дослідження правових основ кошторисно-бюджетного фінансування виявляється дуже актуальним.
Проблему правових основ кошторисно-бюджетного фінансування досліджували такі вчені, як Аржевітін С., Безгубенко Л. М., Бугулов В. М., Гецько В. В., Ковалюк О. М., Пасічник Ю. В., Стефанюк І. Б. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці правових основ кошторисно-бюджетного фінансування. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття державних видатків, особливості відносин у галузі видатків;
2. Проаналізувати поняття та принципи бюджетного фінансування;
3. Дослідити поняття кошторису та порядок кошторисно-бюджетного фінансування;
4. Дати характеристику додержанню фінансової дисципліни;
5. Детально проаналізувати кошторисно-бюджетний режим фінансування.
Об’єктом дослідження є фінансова система України.
Предметом дослідження є правові засади здійснення кошторисно-бюджетного фінансування.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.