Джерела та способи засвоєння іншомовних слів

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ 6
1.1. Роль етимологічного аналізу у формуванні мови народу 6
1.2. Поняття та механізм лексико-семантичного запозичення 8
1.3. Особливості класифікації запозичень 11

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІНШОМОВНИХ СЛІВ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 15
2.1. Джерела іншомовних слів в українській мові 15
2.2. План-конспект уроку з української мови з вивчення слів іншомовного походження 27

ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ВСТУП

Проблема вживання іншомовних слів в українській мові стара, як світ. Людина – істота допитлива. Народи, які населяють різні країни, не можуть жити відокремлено, і контакти між ними призводять до того, що слова з однієї мови проникають в іншу. Ми живемо в такий час, коли слова з англійської мови, а також з багатьох інших, буквально заполонили наше мовлення, а також газети, радіо і телебачення.
Актуальність дослідження. Проблема запозичення іншомовної лексики в українську мову в наш час знову стала вельми актуальною. Це пояснюється тим, що в нашому суспільстві відбуваються бурхливі суспільно-політичні процеси, а мова живе і змінюється разом з суспільством, яке нею спілкується. Наприклад, такі слова як: «рейтинг, Інтернет, окей, маркетинг» застосовуються всюди.
Сьогодні українська мова зазнає потужного напору з боку англійської мови. На сторінках періодичної преси час від часу розпалюються гострі дискусії з приводу американської мовної експансії. Щодня в українську мову вливається по шість-сім іноземних слів. Якщо лексика, що активно запозичується в мову, перевищує 2-3 %, лінгвісти впевнено прогнозують дуже швидке зникнення цієї мови. А у нас кількість запозичень лексики становить 10 % [26, c. 16]. Цілком очевидна нагальність дослідження цих іншомовних лексичних одиниць та навчання учнів в школах відрізняти їх від українських слів.
Проблему джерел та способів засвоєння іншомовних слів досліджували такі вчені, як Байрамова Л.К., Ганич Д.І., Олійник І.С., Семчинський С.В., Жлуктенко Ю.О., Карпенко Ю.О., Кочерган М.П., Плющ М.Я., Семчинський С.В., Ющук І.П. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці джерел та способів засвоєння іншомовних слів в українській мові. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати роль етимологічного аналізу у формуванні мови народу;
2. Проаналізувати поняття та механізм лексико-семантичного запозичення;
3. Узагальнити інформацію про особливості класифікації запозичень;
4. Визначити джерела іншомовних слів в українській мові;
5. Розробити план-конспект уроку з української мови з вивчення слів іншомовного походження.
Об’єктом дослідження є запозичення як пласт словникового складу мови.
Предметом дослідження є особливості надходження та засвоєння іншомовних слів в українській мові.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу словникового запасу.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про джерела та способи засвоєння іншомовних слів в українській мові. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.