Предикативні внесення у оповіданнях Уільяма Фолкнера структурні, семантичні і прагматичні особливості

ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І Естетичні і лінгвістичні передумови текстоцентричного підходу до дослідження парантетичних внесень
1. Естетичні принципи Уільяма Фолкнера.
2. Текст, текстові властивості та одиниці; аспекти текстоцентричного аналізу.
2.1. Співвідношення понять “текст” і “художній твір”.
РОЗДІЛ II Лінгвістичний (онтологічний) статус предикативних парантетичних внесень.
1. Проблема розмежування понять “вставність”, “вставленість”, “парантетичність”.
2. Експлікація поняття “предикативність”.
3. Критерії розмежування предикативних парантетичних внесень (ППВ) в творах Уільяма Фолкнера.
4. Лінгвістичний статус предикативних парантетичних внесень в художньому тексті Уільяма Фолкнера.
РОЗДІЛ ІІІ Предикативні внесення як структурно-семантичні і прагматичні одиницю художнього тексту.
1. Прагматична значимість реалізації категорії інтегративності.
2. Предикативне парантетичне внесення як стилістичний прийом і засіб вираження.
3. Прагматична значимість реалізації властивостей ретроспекції та проспекції.
4. Прагматична значимість реалізації дискретності.
5. Прагматичні функції предикативних парантетичних внесень.
ВИСНОВКИ
БІБЛІОГРАФІЯ
ВСТУП
Проблеми експресивності синтаксису завжди привертали увагу дослідників, тому з’явилась можливість нової більш повної інтерпретації складних граматичних явищ. До таких явищ належать предикативні парантетичні внесення, які слід розглядати як феномен синтаксису речення і граматики тексту.
Новизна дослідження полягає в багатоаспектному підході до парантезу: вперше проводиться комплексний аналіз цього синтаксичного явища шляхом послідовного розгляду структурно-семантично-прагматичної функції в рамках художнього твору.
Об’єктом дослідження вибрані парантетичні внесення, що функціонують в оповіданнях У.Фолкнера.
Предметом дослідження є структурно-семантичні та прагматичні особливості парантезу.
Робоча гіпотеза, яка висувається в дослідженні полягає в тому, що експресивна функція парантетичних внесень, експресивний характер є результатом нашарування текстових характеристик на статичну природу речення. Тому парантези — це не тільки, навіть не стільки належність речення, скільки належність тексту.
Мета дослідження полягає в багатоплановому дослідженню структури, семантики, композиційно-прагматичних функцій парантетичних внесень в художньому творі та в розробці комплексу параметрів (текстуального рівня) для типологізації парантезів.
Мета обумовлює ряд конкретних задач дослідження, а саме:
1. Визначення таких понять як “парантетичне внесення”, “естетичний ідеал”, “естетичне кредо”.
2. Експлікація конститутивних властивостей лінгвістики тексту: інтегративність, проспекція/ретроспекція, дискретність.
3. Опис критеріїв делімітації та встановлення лінгвістичного статусу парантезів в оповіданнях У.Фолкнера.

4. Виявлення структурно-семантичних характеристик парантетичних внесень.
5. Встановлення набору параметрів структурно-семантичного і прагматичного характеру для повного опису парантетичних внесень в прозі У.Фолкнера.
Матеріалом для дослідження послужили твори одного з найвідоміших американських письменників XX століття Уільяма Фолкнера (1897-1962), проза якого відрізняється складним синтаксисом.
Методом виборки було відокремлено близько 305 предикативних парантетичних одиниць, які є найбільш типовими для художньої манери У.Фолкнера.
Аналізувалися такі оповідання Фолкнера: “A Justice”, “The Courthouse (A Name for the City)”, “Red Leaves”, “Was”, “Raid”, “Wash”, “An Odor of Verbena”, “The Bear”, “Spotted Horses”, “That Evening Sun”, “Ad Astra”, “A Rose for Emily”, “Dilsey”, “Old Man”, “Death Drag”, “Uncle Bud and the Three Madams”, “Percy Grimm”, “Delta Autumn”, “The Jail (Nor Even Yet Quite Relinquish -)”. Загальна кількість друкованого тексту складає 688 сторінок.
Дослідження ґрунтується на принципах лінгвістики тексту (текстоцентричний підхід) з використанням методів контекстуального аналізу. При делімітації парантезів і опису їх природи використовувалась методика, запропонована Н.Д.Зарубіною і польською дослідницею І.Калужою. Властивості тексту визначались дедуктивним способом. Дослідження проводилось в руслі іманентної стилістики.
Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його основних висновків в процесі викладання стилістики англійської мови при вивченні розділу “Стилістичні можливості синтаксичних одиниць”, а також на лекціях і семінарських заняттях спецкурсу з “Інтерпретації тексту”.
Структура дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії, (27 позицій), а також двох таблиць. Загальний об’єм дипломної роботи складає 47 сторінок.

РОЗДІЛ І.
Естетичні і лінгвістичні передумови текстоцентричного підходу до дослідження парантетичних внесень.

1. Естетичні принципи У.Фолкнера.
Вивчення синтаксису письменника як творчої особи — проблема, в якій лінгвістичний аспект тісно перетинається з аспектом естетичним. Тому всі спроби штучно огородити мову художньої літератури рамками виключно лінгвістичного чи загальноестетичного підходу виключає можливість цілісного аналізу художнього твору. Кожна стилістична система художнього твору (синтаксис є один з найважливіших її пластів) являє собою складну єдність об’єктивного (конкретного історичного періоду, його соціальними, економічними особливостями, рівнем розвитку науково-технічної і загальної думки) і суб’єктивного, що зв’язано з особою автора, його біографією, досвідом і світоглядом. Відомо, що письменник пише, тому що не може не писати, але що і як він пише — в великій мірі визначається об’єктивними факторами.
Все сказане стосується безпосередньо творів, що написав Уільям Фолкнер, один з найвідоміших американських романістів нашого століття, який отримав репутацію художника-реаліста і художника-експериментатора, що “любив видумувати і пробувати, порушуючи усталені традиції і завдаючи чимало труднощів читачу”. Художньо-естетична платформа У.Фолкнера висвітлювалося в працях визначних дослідників, таких як: П.В.Палієвський, М.А.Анастасьєв, Д.Затонський, О.Зверев, І.Кашкін, М.Мендельсон, О.К.Савуренок, Т.Мотильова, М.Ландор, Є.Книпович, О.Николюкін. З метою систематизації існуючих точок зору щодо художніх принципів У.Фолкнера, можна використати поняття “естетичного ідеалу” та “естетичного кредо” письменника.
Естетичний ідеал відображає ставлення письменника до оточуючої його соціальної діяльності та його уявлення про найкраще улаштування суспільства та найбільш досконалу людську особистість. Естетичний ідеал У.Фолкнера пов’язаний з його вірою у можливість “вистояти і перемогти”.
Естетичне кредо письменника являє собою сукупність поглядів на мистецтво. Естетичне кредо У.Фолкнера може бути представлено як:
1. Послідовна прихильність принципам реалістичного мистецтва, віра в його перетворюючу силу і благотворний вплив на суспільство.
2. Впевненість в тому, що модернистський потік свідомості “джойсівського типу” не є останнім, кінцевим словом розвитку мистецтва, а тільки один з моментів художнього відображення дійсності.