Лексико-семантичне поле вогню в англійській мові

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..…3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОЛІГВІСТИЧНА ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКИ ПОЛЯ……………………………………………………………..…..7
1.1. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ У ЛІНГВІСТИЦІ………………………………………………………………………7
1.2. СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ………………….…12
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ “ВОГОНЬ” ТА ЙОГО ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ…………….……………………………………………………………………..18
2.1. СЕМАНТИКА ВОГНЮ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ТА АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕМАХ…………………………………..……………..…18
2.2. АНАЛІЗ МЕТАФОР ВОГНЯНОЇ СТИХІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ЛІРИКИ ДЖ.Г.БАЙРОНА……………………………………..23
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….34

ВСТУП

Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним пошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його системно-структурних елементів, відношень між ними. Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних – О.О. Потебні, В.С. Ващенка, Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П. Денисової, А.М. Шамоти та ін. – і зарубіжних мовознавців – Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана, В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М. Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін. [15].
У сучасній лінгвістиці існує значний доробок досліджень польових структур, зокрема, у працях Є.Ф. Бєляєвої, Є.Л. Березович, Л.М. Васильєва, В.Н. Денисенко, Н.В. Драпей, Г. Іпсена, С.В. Кезіної, І.М. Кобозевої, М.П. Кочергана, А.М. Кузнєцова, М.В. Нікітіна, З.Д. Попової, Й.А. Стерніна, Й. Тріра, Г.А. Уфімцевої, Д.Н. Шмельова, Г.С. Щура. У них дано визначення поля як об’єкта лінгвістичного аналізу, сформульовано критерії виділення поля, викладено загальні принципи його структурування. Серед проаналізованих ЛСП можна відзначити, зокрема, поле “дім” на матеріалі російської мови, поля “рух”, “мислення”, “говоріння” та “темпоральність” в українській мові, поля “тваринництво”, “мистецтвo”, “жестикуляція” на матеріалі англійської мови тощо.
Істотний внесок у теорію системності лексики зробив російський мовознавець М. М. Покровський. На його думку, слова в своєму семантичному розвитку орієнтуються на своїх системно з ними пов’язаних партнерів (синоніми, антоніми тощо).
Системність лексичного складу мови переконливо аргументує один з провідних українських мовознавців М.П. Кочерган. Він наголошує, що лексико-семантична система, як і будь-яка система, базується на певних відношеннях, які притаманні усім мовам світу: парадигматичних та синтагматичних [15].
На утвердження думки про системність лексики великий вплив мали також дослідження німецьких лінгвістів Г. Остгофа, К. Мейєра, Г. Шпербера, Й. Тріра, Г. Іпсена, В. Порціга. Так, зокрема, Г. Остгоф говорив про існування в мові системи значень. Дослідник К. Мейєр, аналізуючи прусську військову термінологію, дійшов висновку, що кожен термін отримує свою вартість із власної позиції в загальній номенклатурі. Науковець Г. Шпербер [15] прийшов до думки про існування полів значень. Лінгвіст Й. Трір [14] висунув ідею про поняттєві поля, мовознавець Г. Ібсен [15] — про лексико-граматичні поля (етимологічно різні слова, входячи в одну смислову систему, набувають спільних граматичних ознак), а дослідник В. Порціг [21] — про лексико-синтаксичні поля (йти — ноги, бачити — очі, чути — вуха, цілувати — губи тощо). Далі Е. Оксар і О, Духачек уводять поняття лексико-семантичне поле [15], В. В. Виноградов [22]— лексико-семантична система, а О. І. Смирницький [17] — лексико-семантичний варіант. Помітний внесок у розробку лексико-семантичної теорії зробили українські мовознавці В. М. Русанівський, О. О. Тараненко
Водночас, незважаючи на досить глибоку висвітленість цих проблем, ряд питань у теорії поля залишаються відкритими для обговорення. До них належить насамперед питання про принципи структурування польових утворень (Ch.Fillmore & B. Atkins, E.F. Kittay, A. Lehrer), тобто про те, як значення одиниць поля узгоджені між собою на його різних поняттєвих ділянках, і яким чином останні об’єднуються в межах окремої поняттєвої категорії, що існує в мисленні як “відбиток структурованого знання про відповідний фрагмент дійсності” (О.П.Воробйова [9]).
Певним недоліком, очевидно, залишається орієнтованість передусім на власне мову та її структурну організацію без належного урахування зовнішніх чинників та людського фактора. Водночас недостатньо дослідженою (в польовому аспекті) є і так звана конкретна лексика, до якої належить лексико-семантичне поле “вогню” в англійській мові. Цим і зумовлено актуальність роботи.
Об’єктом курсової роботи є іменники сучасної англійської мови, значення яких можуть утворювати поняттєву категорію “вогонь”. При аналізі лексико-семантичних структур залучається лірика Дж. Байрона в її українських перекладах Д.Паламарчука, В.Богуславської та Г.Кочура.
Предметом дослідження є лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.
Мета курсової роботи полягає в реконструкції поняттєвої категорії “вогонь” шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі як для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі, так оригіналу й перекладів лірики Дж. Г. Байрона.
Досягнення поставленої мети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань:
 вивчення історії розвитку лексико-семантичного поля у лінгвістиці;
 з’ясування структури лексико-семантичного поля;
 порівняння систем значень лексем англ. fire і укр. вогонь у лексикографічних джерелах;
 визначення особливостей будови й функціонування метафор вогняної стихії в оригіналі й перекладах лірики Дж. Г. Байрона;
 узагальнення та систематизація відмінностей метафоричної концептуалізації вогню в українських перекладах лірики Дж. Г. Байрона.
Вибір методів лінгвістичного аналізу пов’язаний зі специфікою об’єкту дослідження і конкретними завданнями. На всіх етапах дослідження використовувався описовий метод (суцільна вибірка, лінгвістичне спостереження, зіставлення, узагальнення), трансформаційний, компаративний методи, компонентний аналіз.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблено спробу докладно проаналізувати інформацію про лексико-семантичне поле концепту “вогонь”, яка знайшла відображення в мовній свідомості українців та англійців.
Практична цінність роботи полягає в застосуванні її результатів у сучасній лексикографії. Модель лексико-семантичного “поля” вогню та її семантичні мережі надають інформацію, необхідну для повсякденного спілкування, для написання наукових текстів, де вживається проаналізована категорія, а також для з’ясування значення слова у його термінологічному вжитку. Модель поняттєвого підґрунтя ЛСП і семантичні мережі іменника можуть бути використані при викладанні мови – іноземної та рідної. Основні положення й висновки доцільно включити до теоретичних курсів із лексикології англійської мови, загального мовознавства (розділи “Лексикологія” і “Лексикографія”), когнітивної лінгвістики, які читаються студентам мовних вузів.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі Вступу, Двох розділів (“Загальнолігвістична проблема дослідження лексики поля”, “Концепт “вогонь” та його лексико-семантичне відображення”), Висновків та Списку використаної літератури – 24 найменувань. Обсяг – 35 сторінок.