Банківське кредитування в Україні

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти кредитування в банку………………………………………6
1.1 Суть та елементи системи банківського кредитування………………………………..6
1.2 Порядок надання кредиту та його супроводження……………………………………19
1.3 Кредитний ризик банку в процесі організації кредитування……………………………………………………………………………………………………….37
РОЗДІЛ 2. Оцінка процесу кредитування в АППБ “Аваль”…………………………….45
2.1 Аналіз фінансових ресурсів діяльності банку …………………………………………..45
2.2 Динаміка фінансових показників кредитної діяльності АППБ “Аваль”……..54
2.3 Управління ризиками банку “Аваль”………………………………………………………..66
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення організації процесу кредитування………………76
3.1 Основні напрямки покращення системи управління організацією кредитування в банку…………………………………………………………………………………………..76
3.2 Контроль за кредитним ризиком в АППБ “Аваль” в процесі організації кредитування…………………………………………………………………………………………………………87
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………………102
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………..105
ДОДАТКИ
ВСТУП
Банк – це особливий вид капіталотворчого підприємства, яке мобілізує вільні ресурси клієнтів та інші грошові кошти, розподіляє їх відповідно до потреб між суб’єктами ринкових відносин, а також надає інші послуги. Банки і банківська система – це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури загалом. Банки займають особливе місце в ринковому середовищі тому, що здійснюють грошово-кредитне обслуговування всіх елементів (ланок) ринкової інфраструктури. Відповідно до цього визначаються основні завдання банків: – забезпечення безперервності й ефективності грошового обороту; – здійснення контролю на макро- та мікроекономічному рівнях; – проведення заходів щодо стабілізації національної грошової одиниці; – сприяння підвищенню ефективності економіки України в цілому та виробничої сфери зокрема тощо. Тому, провідна роль у вирішенні значних економічних проблем належить саме кредитним відносинам, так як кредитування виробництва і товарообігу є найбільш важливою і відмінною рисою діяльності банків у порівнянні з іншими фінансовими і нефінансовими організаціями. Згідно з Законом України “Про банки і банківську діяльність” “банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми”.
В той же час однією з проблем здійснення реформування та становлення фінансово – кредитного механізму, а отже і розвитку банківської системи в цілому, є досить висока ризикованість кредитних операцій. Зазначимо, що першопричинами є теоретична недосконалість питання захисту інтересів кредитора від кредитних ризиків, незадовільний фінансово-господарський стан суб’єктів підприємництва, невисока кадрова підготовка працівників банківської системи тощо.
Цим пояснюється потреба у всебічному вивченні організації надання банківських кредитів, застосування ефективних форм забезпечення, повернення, управління кредитним портфелем банку, дослідження сучасного стану по даній темі, висвітлення методів, концептуальних підходів, науково-методичних рекомендацій з питання проблем оцінки заставленого майна, страхування ризиків неповернення кредиту та удосконалення законодавства в області кредитування.
З огляду на існуючи труднощі з наданням кредиту та перелічених проблем, обрана тема є досить актуальною. Адже вивчення джерел формування та використання коштів банку, гарантованості погашення позичок, розробка методів зниження питомої ваги неповернених позичок в загальному обсязі наданих кредитів, ефективне використання результатів аналізу наданих кредитів, ефективне використання результатів аналізу кредитоспроможності клієнтів, а отже і впровадження якісних форм забезпечення та контролю за цільовим використанням позички справляють регулюючий вплив на банківську діяльність. Визначення кредитоспроможності позичальника, віднесення його до відповідного класу надійності, а отже і формування банком резерву покриття на можливі втрати за позиками є ще однією проблемою на шляху здійснення кредитних операцій. Вибір даної теми обумовлюється тим, що в сучасних умовах питання організація кредитування набувають особливої гостроти та потребують серйозного їх вивчення.
Метою дипломної роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалювання організації процесу банківського кредитування.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:
• визначити елементи системи банківського кредитування;
• розкрити сутність і зміст організації кредитування комерційним банком;
• провести аналіз фінансових ресурсів комерційного банку;
• запропонувати шляхи покращення організації кредитування в діяльності комерційного банку.
Об’єктом дослідження є АППБ “Аваль”.
Предметом дослідження є теоретико-методологічна та практична організація процесу кредитування АППБ “Аваль”.
Теоретичною методологічною основою дипломної роботи являються основні положення і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних працях вітчизняних і закордонних економістів в області теорії банківської справи.
В якості емпіричної бази дослідження використані законодавчі і нормативні документи регулюючі діяльність АППБ “Аваль” та банківську діяльність в Україні.
Інформативною основою є праці українських і закордонних фахівців в області теорії і практики банківської справи в Україні; матеріали наукових конференцій; періодичної преси.
У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що в роботі зроблений аналіз управління активами і пасивами банку “Аваль”, що забезпечують підтримання належного рівня прибутковості банку.