Архітектурно-конструктивні та стилістичні особливості католицьких храмів міста Дубна

ПЛАН

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Стан та перспективи історико-мистецтвознавчих досліджень

католицьких архітектурних пам‘яток міста Дубно. 7

1.1 Дослідження історії та мистецької цінності костелів та монастирів міста

Дубно у ХІХ столітті. 7

1.2 Мистецтвознавчі студії католицьких храмів міста радянської доби та

наших днів. 11

РОЗДІЛ 2. Історія створення та сьогодення католицьких храмів міста

Дубно. 18

2.1 Спорудження та віхи історії костелу та монастиря бернардинів. 18

2.2 Заснування та історія діяльності костелу та монастиря кармеліток. 27

РОЗДІЛ 3. Архітектурно-конструктивні та стилістичні особливості

католицьких храмів міста Дубно. 32

3.1 Особливості архітектури та стилістики костелу та монастиря

бернардинів 32

3.2 Мистецька цінність костелу та монастиря кармеліток. 44

ВИСНОВКИ 50

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53

ДОДАТКИ 58

ВСТУП

Пам‘ятки архітектури, залишені нам творцями минулих епох, становлять вагому частину багатої культурної спадщини України. Вони – свідки життя народу і розвитку його національної культури – відіграють важливу роль у пізнанні історії. Кожна доба, кожне покоління по-своєму оцінює історико-архітектурну спадщину, знаходячи відповіді саме на ті питання, які постають перед суспільством, відкриваючи в ньому грані, ще не пізнані та належно не оцінені. У наш час національного відродження архітектура України стала об‘єктом всебічного фахового й громадського зацікавлення. Невід‘ємною частиною держави, багатої на архітектурну спадщину, є волинський регіон. Адже Волинь завжди відігравала важливу роль в історії нашої держави. Волинська земля, яка була містком між Сходом і Заходом, транслювала через свої землі новітні тенденції стильового формотворення, що позначились на місцевій архітектурі. Тут представлені всі зразки архітектурних стилів з ХІІ по ХVІІІ століття та подальших часів. Засвоюючи ті або інші художні та будівельні прийоми, волинське зодчество однак не втратило своїх національних рис.
Особливе місце в культовій храмовій архітектурі Волині належить місту Дубну – одному із самих давніх і найцікавіших за історичною та мистецькою спадщиною міст Західної України. Іпатієвський літопис згадуює про місто під назвою Дубен під 1100 роком [45,с. 34-35]. Вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів і зручна для захисту місцевість, зробили його в ті далекі часи помітним поселенням. В 1386 році литовський князь Ягайло підтвердив грамотою приналежність поселення місцевому князю Федору Острозькому. Наприкінці ХV століття в Дубно було побудовано фортецю, яка захищала місто від нападу ворогів. Після Люблінської унії, у липні 1569 року, Дубно, як і інші волинські міста, входить до складу Речі Посполитої. В нових умовах українські феодали, зокрема Януш Острозький, пізніше Заславські та Любомирські, бажаючи здобути милість короля, приймали католицьку віру. На території Волині крім будівництва парафіяльних костелів широкого розмаху набуває спорудження монастирів різних католицьких чернечих орденів (домініканів, бернардинів, кармеліток, єзуїтів). Своїй появі католицькі костели і монастирі міста Дубна зобов‘язані завдячувати князю Янушу Острозькому, князям Заславським та Любомирським. Католицькі храми є важливими архітектурними спорудами міста, так як впродовж усього свого існування вони були свідками історії розвитку міста. Монастирські стіни захищали жителів від нападу ворога. Католицькі храми були фактично першими громадськими спорудами, в яких існували друкарні, лікарні, усипальниці заможних людей. Тому вони є невід’ємною частиною культурного та мистецького минулого міста Дубна.
Актуальність роботи. Архітектурні пам‘ятки міста Дубна, зокрема , католицькі костели та монастирі, малодосліджені. В наукових працях спеціалістів переважають відомості про історію їх спорудження та функціонування, а не аналіз їх архітектурно – конструктивних та стилістичних особливостей. У ХVIII-XIX століттях в Російській імперії домінувала православна церква. Однак, католицькі храми відігравали надзвичайно важливу роль у формуванні культурного життя українського народу. Отже, вони є складовою нашої культури.
Лише в останньому десятилітті ХХ ст. Україна стала на шлях відродження державності, яка передбачає шанобливе ставлення до мистецтва. Це відродження містить в собі мету відновити історичний образ міста Дубна шляхом відбудови католицьких храмів, створення єдиної композиції ансамблю міста. Занедбані пам‘ятки культового зодчества потребують детальнішого вивчення та мистецтвознавчого аналізу, а окремі – найвизначніші – реставрації, оскільки їх відбудова є одним з найшляхетніших проявів національної свідомості українців.
Наукова новизна полягає у спробі здійснення комплексного аналізу архітектурно-конструктивних та стилістичних особливостей католицьких храмів міста Дубна під впливом стилю бароко та класицизму.
Хронологічні межі (ХVІІ-XVIII ст.) обрані тому, що католицькі храми міста Дубна були споруджені саме у цей час.
Об‘єкт – архітектурно – конструктивні та стилістичні особливості католицьких храмів міста Дубна на прикладі костелу та монастиря бернардинів, костелу та монастиря кармеліток.
Мета роботи – дослідити історіографію проблеми, історію побудови та функціонування споруд. Охарактеризувати архітектурно – конструктивні та стилістичні особливості пам‘яток історії та архітектури – католицьких храмів міста Дубна.
Для дослідження поставленої мети ставляться наступні завдання:
1. Розглянути стан та перспективи історико-мистецтвознавчих досліджень католицьких архітектурних пам’яток міста Дубна.
2. Прослідкувати історію створення та сьогодення католицьких храмів міста.
3. Охарактеризувати архітектурно-конструктивні та стилістичні особливості католицьких храмів міста Дубна.
Дане дослідження грунтується на досить широкій джерельній базі.
Найбільше значення у висвітленні поставлених завдань відіграли праці: А.Сендульського, В.Пероговського, М.Лучицького, М.Щеглова, П.Батюшкова, М.Теодоровича, М.Орловича, Г.Богдзевича, І.Лозов’юка, П.Ричкова.
Методика. При виконанні роботи були використані методи натурних обстежень пам‘яток культової католицької архітектури, аналіз виявлення стилістичних ознак та проведення історичних паралелей.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.