Роль острозького культурно-освітнього осередку в поширенні надбань західноєвропейськаої ренесансної культури в Україні 2

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ОСТРОЗЬКОГО КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ОСЕРЕДКУ ХVI-XVIII СТ. 6
1.1 Становлення наукових осередків 6
1.2 Діяльність гуманістів на Україні 8
РОЗДІЛ 2 ВПЛИВ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ДРУКАРСТВА НА ОСТРОЗЬКІ ВИДАННЯ І.ФЕДОРОВА 13
2.1 Становлення західноєвропейського друкарства 13
2.2 Діяльність першодрукаря Івана Федорова 15
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕНЕСАНСНОГО МИСТЕЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ НА МИСТЕЦТВО ОСТРОЗЬКОГО ОСЕРЕДКУ XVI-XVII СТ. 19
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 30

ВСТУП

Актуальність дослідження. Наше тема виявляється досить актуальною для дослідження, адже в кінці XVII ст. у розвитку української культури починається новий етап, характерною особливістю якого була відкритість більшої частини тогочасної вітчизняної інтелектуальної еліти для впливів Ренесансу західної Європи, Реформації та контрреформації. До другої половини XVI ст. Україна була відносно ізольованим культурним світом, що утворився внаслідок взаємодії греко-візантійської православної духовності з місцевою язичницькою культурою. Витворений у такий спосіб давньоукраїнський життєвий світ зазнавав час від часу чужорідних духовних впливів, які, однак, не були настільки сильними, щоб порушити і трансформувати усталені лінії культурного успадкування.
Пізніше, приблизно з XVI ст., ситуація поступово змінювалася, особливо після Люблінської унії, коли Україна увійшла до складу польсько-литовської держави Речі Посполитої. Спілкування, міграції, наступ католицизму, виїзд частини української молоді для навчання в країни Західної Європи спричинили щораз глибше проникнення в усталений український життєвий світ елементів духовних традицій інших культур. Ці потужні духовні впливи, а також внутрішня логіка розвитку самої давньоукраїнської культури призвели до розмикання порівняно ізольованого її простору і набуття нею достатньо високого рівня фрагментарності.
Вітчизняну духовну культуру тієї доби важко уявити поза її залежністю від певних розгалужень у християнстві, без їх боротьби і взаємовпливів. Усі ці напрями і течії, що сформувалися в українській культурі і думці на рубежі XVI–XVII ст. і ще не утворили єдиної загальнонаціональної культури (вона розвинулась у XVII ст., причому вирішальну роль відіграла діяльність Києво-Могилянської академії), своєю специфікою завдячують належності їх представників до різних конфесійних середовищ. Це спричинило у цих напрямах різне співвідношення елементів західноєвропейських і південно-східних, греко-візантійсько-балканських традицій.
Проблему ролі острозького культурно-освітнього осередку в поширенні надбань західноєвропейської ренесансної культури в Україні досліджували такі вчені, як Ковальський М., Кралюк П., Бондарчук Я. В., Яремено В.І., Рисіч Й.Л., Мицько І. З., Діденко В.В., Коломієць С.С., Грицюк І.В. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є культурно-історичні процеси в Україні в ХVI-XVIII ст.
Предметом дослідження є вплив острозького культурно-освітнього осередку на західноєвропейську ренесансну культуру в Україні.
Мета дослідження полягає в характеристиці ролі острозького культурно-освітнього осередку в поширенні надбань західноєвропейської ренесансної культури в Україні.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати становлення острозького культурно-освітнього осередку ХVI-XVIII СТ;
2. Визначити вплив західноєвропейського друкарства на острозькі видання І. Федорова;
3. Проаналізувати вплив західноєвропейського ренесансного мистецтва та архітектури на мистецтво острозького осередку XVI-XVII ст.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
3. Метод ретроспективного аналізу.
4. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.