Полісся в адміністративно-територіальному устрої держав ХХ ст.

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Етнографічна своєрідність Полісся 6
1.1 Типологія історико-етнографічного районування України 6
1.2 Поліщуки як етнографічна група українців 8
1.3 Етнорегіональна символіка Полісся 11
Розділ ІІ Суспільно-політичний лад та культурні особливості
Полісся кін. ХІХ-ХХ ст. 13
2.1 Полісся у складі Російської імперії 13
2.2 Вплив Польської держави на суспільний лад Полісся 19
Висновки 24
Список використаних джерел та літератури 27

Вступ

У межах України у ХІХ ст. сформувалося уявлення про кілька етнографічних районів, що певною мірою різняться за культурно-побутовими ознаками: Поділля, Покуття, Галичина, Закарпаття, Слобожанщина, Волинь, Сіверщина.
В той же час в етнічній історії України чільне місце посідає національна група білорусів – різнопланова в етнографічному відношенні й неоднорідна – за формою розселення. Білоруси, компактно розселені в Українському Поліссі та на Слобожанщині, являють собою три історичних шари й, власне, три етнографічних групи: поліщуків («палещуків»), литвинів та пінчуків
На Поліссі збереглися дуже архаїчні культурно-побутові риси, успадковані ще від племен древлян та сіверян. На жаль, чорнобильське лихо не обминуло як людей – носіїв цієї давньої культури, так і пам’яток, створених ними. Масове переселення в інші регіони України, змішування їх з іншими групами населення закономірно має призвести до втрати їхньої етнографічної цілісності.
Беручи до уваги той факт, що після приєднання України до Московії (1654) почала побутувати думка, ніби українці – це етнографічна група росіян (малоросіяни), а такий погляд кілька століть свідомо культивувався, поки не виріс до уявлення українців як “молодшого брата”, дослідження питання полісся в адміністративно-територіальному устрої держав ХХ ст. Є цілком актуальним, адже на даному етапі розвитку нашої держави, коли вона є незалежною демократичною республікою, важливі всі історичні етапи розвитку роздрібнених та розділених частин нашої батьківщини для того, щоб не повторити помилок минулих часів.
Проблему Полісся в адміністративно-територіальному устрої держав ХХ століття досліджували такі вчені, як В.В. Колініченко, І.К. Рибалка, В.Л. Тацій, А.Й. Рогошина, В.Д. Гончаренко, Ганцкая О. А., Григор’єва Р. А. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є культурно-історичні та економічні процеси в історії України ХІХ-ХХ ст.
Предметом дослідження є суспільно-політичний лад Полісся в ХІХ-ХХ ст.
Мета дослідження полягає в характеристиці Полісся в адміністративно-територіальному устрої держав ХХ ст. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати типологію історико-географічного районування України;
2. Визначити особливості Поліщуків як етнографічної групи;
3. Проаналізувати етнорегіональну символіку Полісся;
4. Дати характеристику Полісся у складі Російської імперії;
5. Коротко охарактеризувати вплив Польської держави на суспільний лад Полісся.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів та джерел літератури у різні роки.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про Полісся в адміністративно-територіальному устрої держав ХХ століття. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.