Правове регулювання кримінальної відповідальності за злочини вчинені у сфері медичного обслуговування

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ В СФЕРІ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ………………………………………………………………………………14

Розділ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ІНШІ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ………………….22
3.1. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи імунодефіцитом чи іншої невиліковної інфекційної хвороби……..22
3.2. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби…………………………………………………………………………………………………23
3.3. Незаконна лікувальна діяльність……………………………………………………………24
3.4. Ненадання допомоги хворому медичним працівником………………………….25
3.5. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником……………………………………………………………………………….27
3.6. Порушення прав пацієнта……………………………………………………………………….30
3.7. Незаконне проведення дослідів над людиною…………………………………………32
3.8. Порушення встановленого порядку трансплантації органів або тканини людини……………………………………………………………………………………………………………………..33
3.9. Насильницьке донорство…………………………………………………………………………35
3.10. Незаконне розголошення лікарської таємниці……………………………………..36

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………………………….37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………………………39

ВСТУП
Актуальність дослідження. Здоров’я населення в цілому і кожної людини зокрема як члена суспільства має визначальне значення для існування і розвитку держави. В Україні створено певну законодавчу базу для захисту здоров’янаселення. Конституція закріпила право на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування (ст. 49). Прийнято ряд інших законодавчих актів.
Останнім часом в Україні вельми гостро постало питання про якість медичних і фармацевтичних послуг, що надаються співробітниками відповідних установ МОЗ України у ході здійснення ними своїх професійних обов’язків.
Генезис даної проблеми пов’язується, як виявляється, насамперед із загальним падінням рівня професійної майстерності працівників медичної галузі, а у ряді випадків – з нівелюванням, головним чином перед власною совістю, персональної відповідальності згаданих осіб, яка покладається на них у зв’язку з обраною професією, за долі людей. Такий стан справ, з одного боку, характеризує, а, з іншого – свідчить про активне зростання, зокрема, випадків невиконання чи неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками.
Ситуація, що склалася, дає достатньо підстав для висновку про необхідність активізації державної реакції стосовно наведених фактів і осіб, що їх вчинили. Причому, як на стадії запобігання вчиненню подібних дій (наприклад, шляхом встановлення додаткових перевірок рівня знань і практичних навичок медичних працівників), так і за результатами його факту, відбуття, шляхом застосування щодо винних осіб заходів державного примусу.
Все це свідчить про важливість та актуальність вивчення питання кримінальної відповідальності медичних працівників як одного з засобів підвищення якості медичного обслуговування в Україні.
Метою даної роботи є дослідження особливостей правового регулювання кримінальної відповідальності за злочини скоєні у сфері медичного обслуговування населення України.
Для досягнення мети були поставлені та вирішенні наступні завдання:
– дослідження загальної характеристики злочинів вчинених у сфері медичного обслуговування;
– визначення правового становища лікарських працівників в Україні;
– встановлення прав та обов’язків пацієнтів згідно діючого українського законодавства;
– аналіз проблеми встановлення кримінальної відповідальності за штучне переривання вагітності;
– з’ясування особливостей застосування кримінальної відповідальності за інші злочини у сфері медичного обслуговування.
Об’єктом роботи є особливості притягнення до кримінальної відповідальності за злочини вчинені у сфері медичного обслуговування
Предметом дослідження є кримінальні проблеми, що постають у разі застосування кримінальних норм щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за злочини у сфері медичного обслуговування.
В ході дослідження були використані наступні методи наукового пізнання: діалектичний метод пізнання правових явищ, структурно-функціональний, формально-догматичний методи та метод порівняльно-правового дослідження. Формально-діалектичний метод полягає в тому, що за допомогою законів логіки ми з’ясовували зміст законодавчих актів. Структурно-функціональний полягає в тому, щоб предмет дослідження поділити на певні аспекти (частини). Порівняльно-правовий метод застосовувався при дослідженні положень різних нормативно-правових актів, а також їх порівняння з практикою застосування.
В процесі роботи були проаналізовані нормативно-правові акти, що регулюють правове становище свідка в кримінальному процесі, а саме: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, а також Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини», Закон України «Про донорство» тощо.
Крім того, детальному аналізу підлягали теоретичні розробки науковців. Серед них слід відмітити наступних: Тіхомірова В., Мельника Л.М., Хавронюка М.Л., Гладуна З.С., Рєзнікова В.В. та інш.
Структура даної роботи складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел та літератури. Перший розділ присвячено дослідженню загальної характеристики злочинів вчинених у сфері медичного обслуговування. В другому розділі аналізується проблема кримінальної відповідальності за штучне переривання вагітності. В третьому розділі визначаються основні особливості кримінальної відповідальності за інші злочини у сфері медичного обслуговування.