Застосування технології текстотворення у шкільній освіті

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС ТВОРЕННЯ ТЕКСТУ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ. СКЛАДОВІ УСПІШНОЇ ТЕКСТОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ. 16
2.1. Місце творчості у процесі творення тексту учнями. 16
2.2. Комунікативний аспект та його місце у процесі творення художніх текстів учнями 20
РОЗДІЛ 3. ЕЛЕМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕКСТОТВОРЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34
3.1. Розробка і впровадження методичної системи вивчення епічних творів 34
3.2. Вивчення ліричних творів 41
ВИСНОВКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54

ВСТУП

Успіх літературної освіти можливий за оптимального методичного організування навчального процесу, яке охоплює добір і поєднання форм, методів та прийомів роботи. У результаті наукового моделювання і творчості вчителів вироблено різноманіття методів навчання літератури, типів завдань, способів залучення суміжних мистецтв до процесу викладання мистецтва слова. Сформовані науковцями класифікації дають змогу словесникам усвідомлено вибирати найдоцільніші з них для роботи в умовах конкретного класу і з огляду на специфіку кожної теми.
Основні завдання вчителя української літератури полягають у тому, щоб навчити дітей емоційно і вдумливо читати художню літературу, виховувати в них глибоку мораль, патріотизм, естетичне чуття і смак, забезпечити засвоєння ними основ теорії літератури. Для їх виконання учитель організовує навчальну і виховну роботу з предмета за допомогою певних методів.
Метод (грец. methodos – шлях дослідження) навчання – спосіб дидактичної взаємодії вчителя й учнів, спрямованої на розв’язання навчальних, освітніх і виховних завдань.
Учитель повинен знати широке коло методів і створити власну систему їх застосування. На уроці можна Користуватися різними методами або прийомами. Добирати їх слід, ураховуючи виучуваний літературний матеріал, мету уроку, вік школярів, особливості класового колективу і власні можливості, нахили, таланти.
Актуальність дослідження. У школі дітей навчають визначати рід, жанр та жанровий різновид твору. Кожний літературний рід вимагає особливих прийомів викладання з огляду на його специфіку. Зокрема, епос потребує аналітичної роботи над текстом, переказування змісту і його осмислення, детального тлумачення окремих епізодів, узагальнення проаналізованих складників; лірика – емоційно цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок ліричного героя, уваги до образного висловлювання та мелодики; драма – унаочнення, зв’язку з театром, проникнення в конфлікт, спостереження за сценічною дією і прочитання психологічного підтексту. Розглядаючи жанри, які перебувають на межі родів (баладу, ліро-епічну поему, драматичну поему, байку, притчу), слід застосовувати прийоми, характерні для аналізу творів цих родів.
Художні твори одного жанру не можна вивчати за одним шаблоном, бо кожний художній твір – неповторне явище, що вимагає особливого підходу. Однак ігнорування жанрової специфіки звужує учнівське розуміння мистецької цінності твору. Отже, визначення жанрової природи твору є не тільки складовою аналізу тексту, а й важливим чинником формування методичної моделі уроку.
Використовуючи інноваційні технології навчання української літератури в школі, вчитель допомагає розвинути здібності учнів формувати та висловлювати власну думку, критично ставитися до прочитаного та почутого, приймати участь в обговореннях в класі, готуючи таким чином школярів до активної участі в сучасному громадянському суспільстві України.
Проблему застосування технології текстотворення в шкільній освіті досліджували такі вчені, як Бандура О., Богданова О. Ю., Бондаренко Ю. І., Гладишев В. В., Денисюк І., Жила С., Загнітко А.П., Клименко Ж. В., Ковалик І.І., Куцевол О., Липатова В.Ю., Мазуркевич О. Р., Мельничайко В.Я., Мірошниченко Л. Ф., Оліфіренко В., Пасічник Є. А., Панченко В., Пультер С, Лісовський А., Слоньовська О. В., Токмань Г.Л. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці застосування технології текстотворення в шкільній освіті. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати інноваційні технології навчання української літератури;
2. Проаналізувати процес творення тексту як важливий чинник розвитку особистості та складові успішної текстотворчої діяльності дитини;
3. Дослідити елементи реалізації технології текстотворення на уроках української літератури.
Об’єктом дослідження є процес навчання української літератури в середній школі.
Предметом дослідження є сучасні інноваційні технології навчання української літератури в середній школі, що розвивають навички текстотворення.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про застосування технології текстотворення в шкільній освіті. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються інноваційні технології навчання української літератури.
У другому розділі аналізуються процес творення тексту як важливий чинник розвитку особистості та складові успішної текстотворчої діяльності дитини.
У третьому розділі характеризуються елементи реалізації технології текстотворення на уроках української літератури.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.