Цивільно-правові форми користування землею

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ПРАВО ПОСТІЙНОГО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ…………………..5
1.1. Поняття постійного користування земельними ділянками……………..5
1.2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам……………………………………………………………………………………………………….7

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ…………………………………………….9
2.1. Історичний розвиток оренди землі в Україні……………………………………9
2.2. Договір оренди землі………………………………………………………………………..11

РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЕЛЬНІ СЕРВІТУТИ……………………………………………………………..19
3.1. Історичний розвиток права сервітуту…………………………………………….19
3.2. Поняття та види земельних сервітутів……………………………………………22
3.3. Правовий режим земельних сервітутів……………………………………………24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………………..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………………29

ВСТУП
Актуальність дослідження. Із здобуттям незалежності перед українських суспільством постала нагальна проблема у здійсненні реформ у всіх галузях життя. Це пояснюється тим, що за часів існування Радянського Союзу панувала адміністративно-централізована система управління всіма сферами життя. З 1991 року незалежній Україні необхідно було переводити діяльність на рейки ринкової економіки.
Одним із центральних постулатів функціонування ринкової економіки є вільний обіг землі. Це означає, що земельна ділянка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб, які можуть вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нею. Однією з форм визначення юридичної долі землі як об’єкта цивільних відносин є надання її в користування (оренду).
На даний час громадяни України не можуть здійснювати вільний продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, так як на дану діяльність Верховною Радою України накладено мораторій. Тому для населення нашої держави дієвим правовим способом використання земельних ресурсів залишається оренда землі.
Дане питання врегульоване в ряді нормативних документів. Зокрема, слід відзначити Земельний кодекс України та Закон України „Про оренду землі”. Проте, в дане законодавство потрібно постійно вдосконалювати в залежності від соціально-економічних умов країни. Для цього слід належним чином дослідити діючі правові норми та на їх основі формулювати наступні зміни.
Метою дослідження є вивчення нормативно-правових документів та практики їх застосування, які стосуються цивільно-правового користування землею в Україні.
Для досягнення вказаної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
– встановлення поняття постійного користування земельними ділянками;
– дослідження порядку надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам;
– вивчення історичного розвитку оренди землі в Україні;
– аналіз такого цивільно-правового договору як договір оренди землі;
– з’ясування поняття та встановлення видів земельних сервітутів, що закріплені в українському законодавстві;
– ознайомлення з правовим режимом земельного сервітуту.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини, що складаються у під час користування фізичними та юридичними особами земельними ділянками.
Предметом роботи є масив нормативно-правових актів, що регулюють цивільно-правові форми користування земельними ділянками в Україні, а також практика їх реалізації.
В ході дослідження були використані наступні методи, а саме: діалектичний метод пізнання державно-правових явищ, структурно-функціональний, формально-догматичний методи, метод порівняльно-правового дослідження, порівняльно-історичний метод.
Під час дослідження даної проблеми було проаналізовано ряд нормативно-правових актів, що регулюють цивільно-правові форми користування землею. Зокрема, досліджувалися Конституція України, Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України „Про оренду землі”.
Дане питання привертало увагу і багатьох дослідників цивільно-правових проблем та земельних відносин. Серед них варто відзначити наступних: Шевенка Я.М., Дзеру О.В., Харитонова Е.О., Берлача А.К., Голова тюка М.С., Стефанчука Р.О., Погрібного О.О.
Структура роботи має наступний вигляд: вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел та літератури. В першому розділі аналізуються така форма цивільно-правового користування землею як постійне користування земельними ділянками юридичними особами.
В другому розділі досліджується правові засади функціонування оренди землі в Україні, зокрема, цікавим є встановлення історичного розвитку даного цивільно-правового інституту. Також велика увага приділяється аналізу правової природи договору оренди, правового становища суб’єктів та умови зміни та припинення договору.
Третій розділ дає інформацію про таку, дещо нову форму користування землею як земельний сервітут.