Договір як джерело зобовязання

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика зобов’язань 5
1.1 Поняття та склад зобов’язання 5
1.2 Підстави виникнення зобов’язань 11
Розділ ІІ Договір як джерело зобов’язання 16
Висновки 23
Список використаних джерел та літератури 25

Вступ

На основі норм зобов’язального права за допомогою певних юридичних фактів виникає зобов’язання, під яким розуміють правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Як вид цивільного правовідношення, зобов’язання мають свої особливості, що найбільш яскраво відслідковуються при порівнянні їх з речовими правами. Відмінності вбачаються як у характері економічних відносин, так і в правових ознаках.
Договір – це найбільш поширена підстава виникнення зобов’язання. У законодавчих системах деяких країн ці два поняття є ідентичними. Так, у ЦК Франції ці поняття використовуються як тотожні. Договірні зобов’язання становлять основну частину зобов’язань взагалі. При цьому йдеться не лише про договори з виконання робіт, передачі майна або надання послуг, а й процесію майнових прав. Саме тому дослідження договору як джерела зобов’язання є цілком актуальним.
Проблему договору як джерела зобов’язань досліджували такі вчені, як Гречко В. В., Зіоменко Ю. І., Демин А.В., Дзера О.В., Кузнецова Н.С., Луць В.В. та інші. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є нормативно-правові норми в Україні.
Предметом дослідження є цивільно-правовий договір.
Мета дослідження полягає в характеристиці договору як джерела зобов’язань. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та склад зобов’язання;
2. Визначити причини та підстави виникнення зобов’язань;
3. Проаналізувати цивільно-правовий договір як джерело зобов’язань.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про договір як джерело зобов’язань.
Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.