Сучасна політична еліта протиріччя формування і розвитку

Зміст
Вступ 3
Розділ І. Роль політичної еліти у політичних процесах
1.1
1.2
Розділ ІІ Процес формування політичної еліти в Україні
2.1
2.2
Розділ ІІІ Сучасні проблеми розвитку та перспективи формування політичної еліти в Україні
Висновки
Список використаних джерел та літератури

Вступ
Одним із центральних питань державотворчого процесу сьогодні в Україні є становлення нових політичних структур та нової системи економічних відносин. Обидва процеси мають за кінцеву мету створити максимально можливі умови для розвитку особистості кожного громадянина, забезпечити йому відповідний рівень загальнолюдських свобод, реалізацію творчого потенціалу.
Окрім простого бажання більшості українського загалу жити у дійсно правовій демократичній державі, життєво необхідною є потреба мати політичних лідерів, здатних прискорити процес розбудови такого суспільства. Отже домінуючою висхідною постає проблема формування нового прошарку української політичної еліти, її спроможності не просто самореалізуватися, але й прислугуватися власному народу, державі. Немає аж ніякої таємниці у тому, що при всій важливій ролі широкого українського загалу, велику політику все ж формують професіонали, політичні та громадські діячи, й формують її вони безпосередньо і в прямій залежності від рівня розвитку національної самосвідомості.

Політика має велике значення в житті суспільства. Саме завдяки політичній системі відбувається організація функціонування громадських відносин та держави загалом. Існує багато підходів щодо визначеня самого терміна політика. Р. Аран визначає політику як боротьбу за владу і пов’язані з владою пеереваги. Водночас політика – це й нормована ієрархія владних відносин, що виникає відразу з початком сучасної організованості людей, становленням державної організації і поділом прац на розумову та фізичну.
У будь-якому організованому суспільстві править політична еліта. Сам термін “еліта” позначає провідні верстви в суспільстві, що здіснюють керівництво у певних галузях суспільного життя, завдяки таким якостям, цінностям і пріорітетам, як влада, багатство, культура, компетентність, сила волі тощо. Залежно від сфери формування та функцій, що здійснює еліта в суспільстві, її поділяють на господарську, духовно – інтелектуальну, військову, дипломатичну, політичну тощо.
Політична еліта – це меншість суспільства, що становить собою достатньою мірою самостійну, вищу, відносно привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов’язаних з використанням державної влади або впливом на неї.
Суттю політичної еліти є здійснення владних повноважень та організації суспільства, що потребує виділення в її рамках керівної верстви, з метою управління як самою організацією, так і “всім організованим співжиттям громадян”.
Дослідження політичної еліти є досить актуальним питанням, оскільки протягом останніх 10-15 років відбувається досить активне формування правлячої еліти як в Україні, так і поза її межами. Зростає рівень політичної зацікавленості громадян у функціонуванні та результатах діяльності пралячої меншості. Тому, щоб краще висвітлити дану тему, у ході дослідження було поставлено мету, а саме визначити основні теоретичні поняття правлячої меншості та оцінити діяльність політичної еліти в Україні через призму історії.
У роботі, відповідно до даної мети, були поставлені натупні завдання:
– визназити суть політичної еліти;
– дослідити політичні концепції елітарності;
– з’ясувати шляхи формування політичної еліти;
– дослідити історія формування політичної еліти України до 1991р.; феномен радянської еліти;
– визначити проблеми формування української політичної еліти в період 1991р. – 2004р.;
– дослідити президентські вибори в Україні кінця 2004 – початку 2005 року та шляхи формування нової демократичної політичної еліти.
Об’єктом даної курсової роботи є політична еліта України.
Предметом даної курсової роботи є проблеми формування, організація та функціонування політичної еліти України.
У роботі, відповідно до поставлених завдань, були використані такі методи дослідження, як статистичний, графічний, історичний, порівняльний та аналітичний.