Обєднання громадян як субєкти адміністративного права

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ 6
1.1 Поняття та види об’єднань громадян 6
1.2 Об’єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус 13
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН ЯК СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 18
2.1 Зміст реєстраційних відносин об’єднань громадян 18
2.2 Складові адміністративно-правового статусу об’єднань громадян 20
2.3 Контрольні повноваження органів державної виконавчої влади, правові наслідки контролю 24
2.4 Адміністративно-правовий статус релігійних організацій 27
2.5 Відповідальність об’єднань громадян та їх посадових осіб 29
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 35

ВСТУП

Розглядаючи адміністративне право звертаємо увагу на те, що під суб’єктом розуміють носія (власника) прав та обов’язків у сфері публічного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатного надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати.
З цього визначення випливає, що «претендент» на статус суб’єкта адміністративного права за своїми особливостями потенційно здатний бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків у сфері державного управління, тобто повинен мати комплекс соціальних передумов, що дозволяють надати йому суб’єктивні права та обов’язки.
До таких особливостей (соціальних передумов) належать:
а) зовнішня відокремленість, яка характеризується наявністю системоутворюючих їм ознак;
б) персоніфікація в суспільних відносинах управлінського типу, тобто виступ у вигляді єдиної особи — персони;
в) здатність виражати і здійснювати або персоніфіковану волю у відносинах з державою, або державну волю у процесі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. «Претендент», який має названі особливості, набуває статусу суб’єкта тільки в тому разі, якщо держава, використовуючи адміністративно-правові норми, робить його носієм (власником) прав та обов’язків, які реалізуються останнім у сфері державного управління.
Соціальні особливості спричинюють комплекс передумов, які свідчать про потенційну можливість бути суб’єктом, а адміністративно-правові норми, використовуючи ці передумови, по-перше, перетворюють «претендента» на суб’єкта, по-друге, визначають його місце і роль у сфері державного управління. Саме тому наше дослідження виявляється досить актуальним.
Проблему об’єднань громадян як суб’єктів адміністративного права досліджували такі вчені, як Гончарук С. Т., Коваль Л. В., Тихомиров Ю. А., Юсупов В. А. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є об’єднання громадян та їх діяльність на території України.
Предметом дослідження є особливості діяльності об’єднань громадян з точки зору адміністративного права.
Мета дослідження полягає в характеристиці об’єднань громадян як суб’єктів адміністративного права. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та види об’єднань громадян;
2. Проаналізувати адміністративно-правовий статус об’єднань громадян;
3. Дати характеристику реєстраційним відносинам об’єднань громадян;
4. Коротко охарактеризувати відповідальність об’єднань громадян та їх посадових осіб;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
5. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему..
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.