Фінансова політика України

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ:
1.1 Фінансова політика як складова частка економічної політики держави
1.2 Принципи, види фінансової політики та характеристика її складових
1.3 Стратегія і тактика фінансової політики та механізм її реалізації
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА 2007-2009 р.р.
2.1 Фіскальна політика держави в сучасних умовах
2.2 Оцінка монетарної політики НБУ
2.3 Результативність фінансової політики у 2007-2009р.р.
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФІНАНСОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
3.1 Забезпечення стабільності економічного зростання в країні.
3.2 Вдосконалення контролю за формуванням та перерозподілом фінансових ресурсів держави.
3.3 Можливості впровадження зарубіжного досвіду у фінансову політику України.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Вступ

Громадянське суспільство не може успішно функціонувати та розвиватись без держави. Держава, в свою чергу, як організація публічної влади, неминучою умовою реалізації притаманних їй завдань і функцій передбачає наявність державних фінансів. Державні фінанси – це цілісна система суспільних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання завдань і функцій держави, а також забезпечення умов розширеного відтворення [28, ст. 10]. Тобто фінансова діяльність держави зумовлена об’єктивною необхідністю і є процесом збирання, розподілу, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують практичне виконання функцій державою.
Отже, фінансова діяльність держави – одна з найважливіших сфер її діяльності, передбачених законодавством України. Вона спричинена необхідністю держави здійснювати та перерозподіл національного доходу.
Функціонування фінансової системи спрямоване на вирішення певних завдань, що стоять перед суспільством [19, ст. 47]. Цим завданням підпорядковуються й організація фінансових відносин у суспільстві, і процеси руху і розміщення фінансових ресурсів та ціноутворення на них, і пропорції їх централізацією і децентралізацією, і порядок формування, розподілу та перерозподілу доходів, і спрямованість витрат окремих суб’єктів підприємницької діяльності, громадян та держави, і структурне співвідношення між окремими сферами та ланками фінансової системи держави, і характер взаємовідносин між ними, і пропорції між індивідуальним та суспільним споживанням. При цьому можлива практично безмежна чисельність варіантів організації фінансових відносин і фінансової діяльності, з яких необхідно вибрати саме той, що найбільше підходить даній країні у даний час. Вибір цих варіантів і становить основу фінансової політики, яку здійснює держава.