Особливості права держав із множинністю правових систем

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Види правових систем, для яких характерна множинність 6
1.1 Поняття та види правових систем 6
1.2 Множинність в окремих правових сім’ях 11
Розділ ІІ. Особливості впливу множинності правових систем на право окремих держав 15
2.1 Правова система Росії як приклад асиметричності федералізму 15
2.2 Правова система США: федеральне та штатне право 18
2.3 Правова система Держави Ізраїль як приклад множинності правових систем……………………………………………………………………………..22
Розділ ІІІ. Правові колізії як результат впливу множинності правових систем у державі 26
3.1 Інтерлокальні колізії 26
3.2 Інтерперсональні колізії 30
Висновки 33
Список використаних джерел та літератури 36

Вступ

Кожне політичне суспільство, кожна держава виробляє своє власне право в залежності від властивих йому характеристик, стану його розвитку, його філософії, ідеології, вірувань і устремлінь. У певному змісті, право того чи іншого конкретного суспільства носить унікальний характер, будучи вираженням освоєної цим суспільством особливої концепції соціального порядку, а також підтвердженням того завдання, що суспільство покладає на право. Різним політичним суспільствам, різним країнам і навіть різним історичним епохам властиві різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями і категоріями, із своїми особливими побудовами, виконанням і призначенням правових норм.
У той же час, незважаючи на подібне різноманіття права різних країн, у ньому простежуються деякі подібні риси і певний технічний, політичний і культурний взаємозв’язок. Ретельне порівняльне дослідження дозволяє розподілити право різних країн по декількох великих групах права, що іменовані системами права.
Розходження між правом різних країн значно зменшуються, якщо виходити не зі змісту їхніх конкретних норм, а з більш постійних елементів, використовуваних для створення, тлумачення, оцінки норм. Самі норми можуть бути нескінченно різноманітними, але способи їхнього вироблення, систематизації, тлумачення показують наявність деяких типів, яких не так уже і багато. Тому можливе групування правових систем у родини, подібно тому, як це роблять і інші науки, залишаючи осторонь другорядні розходження і, виділяючи родини. Правова родина – категорія, що служить для позначення відносної єдності правових систем, що мають подібні юридичні ознаки, і відображає ті особливості названих систем, що обумовлені подібністю їхнього конкретно-історичного розвитку.
У сучасному світі посилюються інтеграційні процеси в багатьох сферах державного й громадського життя. Це відноситься і до правової сфери. Світове співтовариство й держави визнають важливе значення загально правових систем. Зростає інтерес до вивчення і взаємного використання досвіду розвитку національних законодавств, обміну правовою інформацією і науковими ідеями. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Проблему особливості права держав із множинністю правових систем досліджували такі вчені, як Давид Р., Жоффре-Спінози К., Решетников Ф.М., Саідов А.Х., Скакун О.Ф. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є правові системи сучасності.
Предметом дослідження є право держав із множинністю правових систем.
Мета дослідження полягає в характеристиці права держав із множинністю правових систем. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати основні типи правових систем теперішнього часу;
2. Охарактеризувати основні причини виникнення множинності правових систем у межах окремої правової родини;
3. Проаналізувати правову систему Російської Федерації, США та Ізраїлю;
4. Дати характеристику правовим колізіям як результату впливу множинності правових систем у державі.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, та списку використаної літератури.