Вплив партій лівого спрямування на політичний курс української держави

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ I Загальнотеоретичний аналіз лівого сектору партійної системи України
1.1 Поняття лівих політичних партій та їх загальна характеристика………….6
1.2 Становлення лівих політичних партій в Україні…………………………………10
Розділ II Законотворча діяльність лівих протягом 90-х початок 2000-их років
2.1 Ліві у Верховні Раді II та ІІІ скликання………………………………………………17
2.2 Парламентські (2002 р., 2006 р.) та останні президентські (2004 р.) вибори для лівих сил…………………………………………………………………………………22
Розділ III Особливості сучасного розвитку лівих партій України
3.1 Наслідки останньої виборчої кампанії для лівих сил…………………………27
3.2 Проблема трансформації та інтеграції партій лівого спрямування……..31
Висновки………………………………………………………………………………………………….35
Список використаних джерел та літератури…………………………………..38
Додатки…………………………………………………………………………….41

ВСТУП
Необхідні соціально–політичні та інституційні зміни в українському суспільстві неможливо здійснити без формування повноцінних українських партій, головним покликанням яких, насамперед, є розвиток громадянської думки та формування стратегії суспільного поступу. В сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система дістала своє закріплення на конституційному рівні, який виражається в визнанні права громадян на об’єднання в політичні партії і громадські організації, організації суспільного життя на принципах політичного, економічного і ідеологічного блага. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України “Про об’єднання громадян”, в виборчому законодавстві.
Згідно з ст.2 вищеназваного закону політична партія є об’єднання громадян – стронників визначеної загальнонаціональної програми загального розвитку, яка має за головну мету – участь у розробці державної політики, формування органів влади, місцевого самоврядування і представництво в їх складі.
За останніми даними, що були оприлюднені Міністерством Юстиції України зареєстровано близько 130 політичних партій, які ведуть боротьбу за владу. Актуальність роботи полягає в тому, що зараз досить-таки гостро поставлено питання щодо лівих політичних партій, оцінки їх діяльності, визначення місця лівих партій в політичній та партійній системі України в цілому. Кризу української лівиці видно неозброєним оком. Кожні з останніх виборів у Верховну Раду відсівали з-поміж парламентських партій одну ліву силу. У 2002 році з Ради пішли прогресивні соціалісти Наталії Вітренко, через чотири роки з парламентом попрощалися «об’єднані» есдеки, цього року в Раду не потрапили соціалісти. Не виключено, що наступними в цьому ряду стануть комуністи, питання лише в тому коли саме це відбудеться.
Об’єктом роботи є ліві політичні партії в Україні, а предметом – їхній вплив на політичний процес в державі.
Метою даної курсової є дослідження розвитку лівих політичних партій від початку незалежності України до сьогоднішнього часу, аналіз їхньої законотворчої діяльності у парламенті, перспективи трансформації та інтеграції лівих сил у майбутньому.
Виходячи з мети даної роботи, були поставлені наступні завдання:
1. проаналізувати основні аспекти розвитку партійного спектру і місця в ньому лівих;
2. дослідити розвиток лівого сектору в умовах багатопартійності;
3. проаналізувати законотворчу діяльність лівих партій;
4. визначити проблеми трансформації та інтеграції лівих сил;
Щодо стану наукової розробки проблеми, то цілком очевидно, що дане питання неодноразово ставало темою для дослідження та обговорення у засобах мосової інформації. До числа науковців, які досліджували цю проблему належить, зокрема, Олекса Голубуцький, який є автором книги “Політичні партії України”. Автор детально охарактеризував зародження та розвиток більшості партій нашої держави, вказав на передумови їх виникнення та процес еволюції кожної з них. Також досить цікавою для нашого дослідження є книга О. Гараня та О. Майбороди „Українські ліві між ленінізмом і соціал-демократією”, оскільки автори детально охарактеризували законотворчу роботу лівих у Верховній раді ІІ, ІІІ та IV скликання. Варто згадати і ряд статтей, таких як „Примара лівого реваншу” Юрія Корогодського, яка була опублікована в Українській правді. Автор статті аналізує наслідки позачергових виборів до парламенту для лівих сил. Важливими були матеріали круглого столу, який був присвячений проблемам трансформації лівого руху в Україні, а також інтерв’ю з А. Єрмолаєвим, який порівнював вибори до ВРУ у 2006 році та позачергові вибори 2007 року, давав свої аналітичні оцінки з приводу цього питання, особливо що стосується поразки соціалістичної партії на останніх виборах. Також ще ряд інших дослідників присвятили свої наукові доробки для вивчення розвитку лівого сектору партійної системи України. Отож, в роботі використані публікації періодичної преси, монографії, матеріали круглих столів, та інші довідкові видання.
В процесі написання роботи ми використали такий методологічний апарат:
 Метод порівняння;
 Історичний метод;
 Метод аналізу та синтезу;
 Метод обробки статистичних даних.
Відповідно до мети та завдань, робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.