Територіальна організація зернового господарства України

Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Розвиток зернового господарства України 6
1.1. Інфраструктура зернового ринку України 6
1.2. Аналіз виробництва зернових культур в Україні 9
1.3. Експорт зернових з України 13
Розділ 2. Теоретичні аспекти територіальної організації зернового господарства 15
2.1 Структура агропромислового комплексу України 15
2.2. Фактори формування територіально-галузевої організації сільського
господарства 17
2.3 Особливості територіальної організації зернового господарства
України 21
Розділ IIІ. Проблеми, пріоритети та перспективи територіальної організації зернового господарства України 25
Висновки 28
Список використаних джерел 31
Додатки 33

ВСТУП

Галузевій структурі народного господарства притаманні певні міжгалузеві пропорції, міжгалузеві виробничі зв’язки, що постійно посилюються і розширюються. Відбувається процес інтеграції різних стадій виробництва і розподілу тієї чи іншої продукції. В народному господарстві України спостерігається взаємодія галузей у складі інтеграційних структур – міжгалузевих комплексів.
Одним з таких найбільш потужних і багатогалузевих комплексів є аграрнопромисловий. Це складний комплекс виробництва, що об’єднує різні галузі народного господарства. Агропромисловий комплекс (АПК) значною мірою визначає соціально-економічний розвиток країни, рівень життя населення, його забезпечення продуктами харчування, а промисловість – сільськогосподарською сировиною.
Найважливішою ланкою АПК, другою важливою галуззю матеріального виробництва України є її високоінтенсивне, багатогалузеве сільське господарство. Якщо в структурі АПК за показниками обсягу продукції, основних виробничих фондів, чисельністю зайнятих сільськогосподарське виробництво відіграє провідну роль, то в народногосподарському комплексі України на нього припадає близько 24,6% основних виробничих фондів, 14,4% валової суспільної продукції, 21,9% працівників народного господарства. Сільськогосподарське виробництво формує 16–22% національного доходу країни.
В структурі сільського господарства виділяють дві основні галузі – рослинництво і тваринництво. Залежно від соціально-економічних умов та рівня розвитку сільського господарства співвідношення між цими галузями в обсягах його продукції змінюються. Так, у 80-ті роки і на початку 90-х у структурі продукції сільського господарства переважала продукція тваринництва, а в останні роки – продукція рослинництва.
Важливою галуззю сільського господарства є рослинництво, рівень розвитку якого впливає і на тваринництво. Розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання.
Серед галузей рослинництва найважливішою є зернове господарство. Це основа всього сільськогосподарського виробництва. Як кажуть, хліб – усьому голова. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Зернове господарство формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.
Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона і виробляє зерна значно менше, ніж найбільші виробники у світі (Китай, США, Індія, Росія), та в Європі вона поступається лише Франції, а в останні роки – і Німеччині. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Об’єктом дослідження є зернове господарство як галузь промисловості.
Предметом дослідження є фактори, щоо впливають на територіальну організацію зернової промисловості України.
Мета дослідження полягає в характеристиці територіальної організації зернового господарства України.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
 Дослідити функціонування зернового підкомплексу в структурі агропромислового комплексу;
 Охарактеризувати формування і функціонування господарського механізму з виробництва та реалізації зерна;
 дослідити регіональні особливості виробництва зерна та провести оцінку ефективності виробництва та реалізації зерна на регіональному рівні;
 визначити засади формування державного регулювання ринку зерна;
 Визначити основні проблеми галузі та шляхи їх розв’язання.
 Визначити особливості територіального розміщення зернового господарства України;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.