Проблеми реалізації нової базової угоди між ЄС та Україною

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НОВА БАЗОВА УГОДА: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ПОГЛЯД НА СПІЛЬНИЙ ШЛЯХ УКРАЇНИ ТА ЄВРОСОЮЗУ 7
1.1 Організаційні засади переговорного процесу 7
1.2 Особливості переговорного процесу в 2006-2009 роках 12

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕВАГИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄС 22
2.1 Зона вільної торгівлі та її переваги для України 22
2.2 Перехід на спрощений візовий режим як позитивний здобуток України 26

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ БАЗОВОЇ УГОДИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 30
3.1 Євразійський Союз як альтернатива ЄС 30
3.2 Внутрішньополітичні проблеми України як вагомий аргумент Європейського Союзу проти вступу 34

ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42
ДОДАТКИ 47

ВСТУП

Тенденції розвитку сучасного світу піднімаються перед Україною нові проблеми та завдання, вимагаючи від неї активної участі у вирішенні. Сучасному світовому соціально-економічному розвитку характерні масові інтеграційні процеси в світі та Європі. При цьому навіть ті країни, які не входять до складу інтеграційних об’єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив.
На європейському континенті таким інтеграційним угрупованням є Європейський Союз, розширення якого призвело до того, що Україна отримала з Євросоюзом спільний кордон. Це відкрило нові можливості для поглиблення співпраці, та водночас і мусить відповідати на нові виклики. В даній роботі викладені найголовніші міркування й аргументи щодо переваг та недоліків європейської інтеграції України та пропозиції щодо наступних першочергових ініціатив з боку нашої країни.
Актуальність дослідження. Первинний термін дії базового договору між Україною і Європейським Союзом – Угоди про партнерство і співробітництво (далі – УПС) – становив 10 років і закінчився 1 березня 2008 р. І хоч УПС містить механізм автоматичної пролонгації в разі відсутності заперечень однієї зі сторін, об’єктивні реалії спонукали обидві сторони до початку переговорів про укладення принципово нового договору (робоча назва української сторони – новий базовий договір, а в термінології ЄС використовується поняття «New Enhanced Agreement», тобто «нова посилена угода»). Зрозуміло, що після десятирічного співробітництва між Україною та ЄС у форматі УПС взаємні договірно-правові зобов’язання потребують суттєвого розширення. Тим більше, що в лютому 2008 р. завершився термін дії основного спільного документа в рамках Європейської політики сусідства – Плану дій Україна-ЄС, що ще більше актуалізувало необхідність обговорення і закріплення нових договірних рамок у відносинах між Україною та ЄС. Нова угода покликана визначити і юридично закріпити формат відносин для наступного етапу співробітництва між Україною та Європейським Союзом.
При написанні наукової роботи було опрацьовано велику кількість наукової літератури (друковані публікації, періодичні видання тощо), нормативно-правову базу та інформаційних джерел, і передусім інтернет-ресурсів, серед яких слід виділити матеріали Центру Європейської інформації та документації, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, офіційного сайту Міністерства юстицій України, Державний комітет статистики та ін. Слід відмітити таких авторів, як Багач С.М., Сушко О., Силіна Т., в статтях яких детально розкрита нормативно-правова база стосунків Україна-ЄС, глибокий аналіз цих відомостей, детально переглянуті проблеми і перспективи розвитку стосунків Україна – ЄС.
Також необхідно відмітити таких авторів, як Бабанін О., Мартинюк В., Саліженко О., Ярошкевич М., в статтях яких детально проаналізована нормативно-правова база стосунків Україна-ЄС, визначено чим ЄС привабливий для України і чим Україна приваблива для ЄС як економічний партнер, намічено основні заходи щодо подальшої інтеграції України в ЄС. Але треба зауважити на тому, що на даний час замало друкується статистичних даних щодо економічних зв’язків України з країнами Західної Європи, відсутні монографії, присвячені проблемі інтеграції України в Європу.
Мета дослідження полягає в характеристиці інтеграційного процесу України в ЄС та проблем, що виникають на шляху реалізації нової базової угоди між ЄС та Україною. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати організаційні засади переговорного процесу;
2. Дослідити особливості переговорного процесу в 2006-2009 роках;
3. Проаналізувати переваги вступу України до Європейського Союзу;
4. Дати характеристику Євразійському Союзу як альтернативі ЄС;
5. Коротко охарактеризувати внутрішньополітичні проблеми України як вагомий аргумент Європейського Союзу проти вступу.
Об’єктом дослідження є процес інтеграції України до ЄС з його позитивними та негативними наслідками.
Предметом дослідження є нова базова угода між Україною та ЄС і фактори, що уповільнюють процес інтеграції України до ЄС.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, а саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
6. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
7. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про інтеграційний процес України в ЄС та проблеми, що виникають на шляху реалізації нової базової угоди між ЄС та Україною.
Хронологічні рамки дослідження визначалися з урахуванням комплексності політичних, економічних, політико-культурних та наукових чинників у процесі становлення відносин Україна – ЄС. Початковий рубіж досліджуваного періоду визначається 1991 роком, коли Міністр закордонних справ головуючих в ЄС Нідерландів, від імені ЄС офіційно визнав незалежність України. Верхня хронологічна межа роботи – кінець 2011, що пояснюється прийняттям Пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС на 2011 – 2012 роки, що є новим практичним інструментом підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до моменту набуття нею чинності.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються спільний шлях України та Євросоюзу до інтеграції.
У другому розділі аналізуються переваги вступу України до ЄС.
У третьому розділі аналізуються проблеми реалізації базової угоди між Україною та ЄС на сучасному етапі.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.