Контракт як особлива форма трудового договору

ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ І Історичні відомості щодо виникнення контрактів
1.1. Контракти в Римському праві
1.2. Контрактові ярмарки

РОЗДІЛ ІІ Контракт – особлива форма трудового договору
2.1. Порівняльна характеристика термінів “договір” та “контракт” .
2.2. Поняття трудового контракту в законодавстві України про працю
2.3. Порядок укладення контракту
2.4. Зміст контракту
2.5. Підстави розірвання контракту

РОЗДІЛ ІІІ Проблеми та перспективи розвитку правового регулювання трудових контрактів як виду трудового договору
3.1. Питання врегулювання нормативної бази щодо визначення сутності та специфіки контрактів.
3.2. Перспективи застосування контрактної системи
3.3. Винятковий характер контрактів

Висновки
Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Відповідно до цього положення рівність трудових прав незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин зафіксована і в Кодексі законів про працю.
Організація економіки України на ринкових засадах припускає застосування різних правових форм залучення громадян до праці. При чому, всі ці різні правові форми пов’язані з реалізацією громадянами конституційного права на працю.
Складовою частиною такого механізму є контрактна система наймання працівників. Як нова форма регулювання трудових правовідносин контракт передбачає більшу гнучкість в умовах наймання працівників, режиму їх трудової діяльності та її оплати. Нове трудове законодавство і практика його застосування свідчать, що трудовий договір (контракт) в умовах ринкової економіки слід розглядати не тільки як форму реалізації права на працю, а й як дійовий засіб правового регулювання трудових відносин і захист прав та свобод людини і громадянина.
Нині контрактна форма трудового договору широко застосовується на підприємствах і в організаціях різних форм власності, в тому числі у закладах освіти, науково-дослідних інститутах, засобах масової інформації. Найбільш ефективно вона використовується на спільних підприємствах з участю іноземного капіталу. Контракт є головним регулятором правовідносин, що складаються на ринку праці. Його роль визначається тим, що він є основною формою залучення до праці і розподілу робочої сили в системі підприємств і організацій, які функціонують на базі усіх форм власності.
Вибір конкретної форми реалізації права на працю громадянином визначається в одних випадках – цілком проявом волевиявлення громадян, як у разі укладення трудового договору, виконання роботи на основі цивільно-правового договору. В інших випадках цей вибір може залежати і від зовнішніх об’єктивних факторів, а саме, – обрання на виборну посаду, обрання по конкурсу на заміщення вакантної посади, призначення чи затвердження на посаду, закінчення відповідного навчального закладу та отримання направлення на роботу, направлення на роботу відповідними органами за рахунок установленої квоти. Та, незалежно від того, яка форма застосовується при здійсненні громадянами свого права на працю, суть їх одна: забезпечити реалізацію права громадян на працю, сприяти сполученню особистих інтересів громадян із інтересами суспільства, нейтралізувати, чи принаймні, пом’якшити негативні для працюючого населення і, у кінцевому рахунку, небезпечні для всього суспільства наслідки дії стихійних ринкових сил, зокрема на ринку найманої праці.
Зважаючи на те, що переважна більшість громадян в Україні реалізує своє конституційне право на працю шляхом укладення контракту як наймані працівники, можна констатувати, що контракт, як форма реалізації права громадян на працю, на сьогоднішній день є основною формою реалізації права громадян на працю.
Поняття контракту як особливого виду трудового договору можна розглядати в різних взаємозалежних аспектах: як форму реалізації конституційного права громадянина на працю; як підставу виникнення та існування у часі трудових правовідносин; як інститут трудового права, що поєднує норми, які регулюють прийняття громадян на роботу, їх переведення, звільнення.
Останнім часом відбулися істотні зміни у трудовому законодавстві та у правовій системі в цілому. Конституція України дала поштовх новелізації усіх галузей національного законодавства. Тому тема трудового контракту як особливої форми трудового договору набуває все більшої актуальності, а саме її детального дослідження, оскільки контракт має спрямовуватись на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, на підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
Саме тому виникає необхідність у поглибленому вивченні даної теми для професійного вдосконалення особистості майбутніх юристів.
Метою даної роботи є оцінка сучасного стану та напрямів розвитку застосування контрактної форми трудового договору в Україні, дослідження контракту, як інституту трудового права, що поєднує норми, які регулюють прийняття громадян на роботу, їх переведення, звільнення.
Для досягнення поставленої мети основну увагу в курсовій роботі приділено вирішенню таких завдань :
1. Дослідити шляхи утворення та функціонування контракту – інституту трудового права, що поєднує норми, які регулюють прийняття громадян на роботу, їх переведення, звільнення.
2. Обгрунтувати теоретичні аспекти контракту як форми трудового договору.
3. Проананалізувати сферу застосування контракту з врахуванням останніх змін, внесених до Кодексу законів про працю,
4. Дослідити порядок укладення трудового контракту
5. Дослідити механізми функціонування контрактів.
6. Дослідити процес розірвання контракту.
7. Дослідити виникнення проблемних питань, які виникають під час здійснення трудових правовідносин стосовно контрактної основи трудових договорів.
Об’єктом дослідження є контракт як важливий інститут трудового права.
Предметом дослідження є теоретичні та методологічні особливості змісту контрактної форми трудового договору.
Методи дослідження, використані для досягнення мети, використаної в роботі:
– історичний метод – використаний при аналізі та дослідженні витоків поняття “контракт”
– метод порівняльно-правового дослідження – використаний при дослідженні та порівнянні змісту контракту Римського права та в контракту сучасного періоду
– діалектичний метод використовувався при дослідженні аспектів формування контракту як особливої форми трудового договору
Розгляд проблем запровадження і функціонування в Україні контрактної форми трудового договору має як теоретичне, так і практичне значення.
Теоретичне — полягає в тому, що вирішувати питання необхідно спочатку в плані вибору напряму правового регулювання, рамок державного регламентування при врахуванні світової теорії і практики, адже застосування трудового контракту в іноземних країнах має давню історію діяльності. Практичне застосування можливе при створенні нормативної бази, оскільки вона формується на основі теоретичних розробок і потреб практики.
Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження є теоретичною та методологічною основою для оцінки та застосування трудового контракту в перехідний період і можуть бути використані для покращення захищеності працівників при укладенні контракту, вирішення ряду проблем, пов’язаних з недосконалістю законодавства, що регулює контрактну форму трудового договору.
Структура даної роботи включає: загальне поняття контракту як форми строкового трудового договору; визначення сфери застосування трудового контракту та кола суб’єктів його застосування; безпосередньо сукупність умов трудового контракту (його зміст); характеристику особливостей порядку укладення, зміни і припинення трудового контракту.