Міжнародний процес як спосіб вирішення міжнародно-правових спорів

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….……….…….4
РОЗДІЛ І. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СПІР ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН………9
1.1 Поняття міжнародно-правового спору…………………………………………9
1.2 Міжнародна відповідальність як наслідок вирішення спорів в рамках міжнародного процесу…………………..………………………………………..17
Висновки до Розділу 1………………………………………………………………………………..29
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА………………………………………………………………………………30
2.1 Поняття міжнародного процесуального права…………………………..….30
2.2 Порівняльна характеристика міжнародного процесуального права з іншими процесами……………………………………………………………..…..37
Висновки до Розділу 2………………………………………………………………………………..50
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОВАДЖЕНЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРОЦЕСІ……………………………………………………………….52
3.1 Особливості судового провадження у міжнародному процесі…………..52
3.2 Особливості арбітражного провадження у міжнародному процесі…….73
3.3 Особливості провадження з вирішення спорів у СОТ……………………..90
Висновки до Розділу 3………………………………………………………….106
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..108
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..112

ВСТУП

Однією з ознак глобалізації та інтернаціоналізації в галузі кримінального судочинства, як і у цивільному судочинстві, є значне зростання кількості справ, пов’язаних з іноземним елементом, що відповідно стимулює процеси гармонізації вітчизняного процесуального законодавства з міжнародними стандартами та його зближення з процесуальним правом інших країн. Саме тому постає питання ролі міжнародно-процесуального права у регулюванні процедури вирішення спорів, адже чомусь під міжнародним правом, переважно, розуміють міжнародне матеріальне право. Хоча найбільш проблематичні питання, які особливо часто виникають протягом останніх кількох років, стосуються міжнародного процесу, коли ж останній залишається абсолютно не дослідженим.
Актуальність. Дана проблема постала надзвичайно актуальною, адже міжнародні спори виникають дедалі частіше, з кожним роком вчиняється більше транскордонних злочинів, хоча і встановлені певні положення щодо притягнення до кримінальної відповідальності, які є не зовсім ефективними, виникає проблема із процесуальними нормами, які б врегулювали процедуру притягнення до відповідальності, вирішення спорів у міжнародному праві в цілому. Стосовно міжнародних відносин, беззаперечним є процес глобалізації, який охоплює і економічні відносини між державами, відповідно кількість спорів за участі держав теж збільшується щороку, у такій ситуації міжнародне право потребує змін у частині процедури вирішення спорів, її оптимізації. Адже на сьогодні, існує безліч документів, які так чи інакше регулюють вирішення міжнародних спорів, тому це породжує деякі проблеми із правом, яке застосовується, і як наслідок, процедури вирішення спорів є досить триваючими у часі. Також, існує необхідність у кодифікації та уніфікації норм міжнародного процесу та створенні єдиної системи норм, у яких було б визначено процедуру вирішення справ за участі іноземного елементу, що підтверджує актуальність даного дослідження.
Мета. Дослідження мало мету: дослідити порядок вирішення спорів за нормами міжнародного права та на основі отриманих результатів визначити поняття міжнародного процесу, його місця та ролі у системі міжнародного права, структуру міжнародного процесу. Для досягнення мети ставились наступні завдання:
– дослідити міжнародно-правовий спір як підставу виникнення міжнародних процесуальних відносин;
– проаналізувати міжнародну відповідальність, поряд з цивільною і кримінальну, як наслідки вирішення міжнародних спорів;
– на основі дослідженого запропонувати поняття міжнародного процесу;
– охарактеризувати міжнародний процес у порівнянні з іншими процесами;
– проаналізувати процедуру врегулювання спорів у провадженні з вирішення спорів у СОТ;
– дослідити судове провадження у рамках міжнародного процесу;
– проаналізувати процедуру вирішення спорів у рамках арбітражного провадження.
Об’єктом дослідження виступають міжнародні суспільні відносини щодо вирішення міжнародних конфліктів у рамках різних проваджень. Предметом є міжнародний процес як спосіб вирішення міжнародно-правових спорів та його особливості.
Присвятили вивченню питань, пов’язаних з діяльністю міжнародного комерційного арбітражу, судових засобів вирішення спорів наступні науковці: О. Мальський, А. Ягольник, А. Мережко, І. Лукашук, В. Шумилов, М. Трунк-Федорова, В. Буткевич, М. Антонович, О. Переверзєва, Т. Кисельова, Ю. Притика, Т. Нешатаєва, В. Кисіль та ін. Серед кола науковців, які займалися вивченням даної проблеми, особливо варто відзначити В. Корецького, який одним з першим серед українських вчених почав дослідження міжнародного права. Що ж до іноземних вчених, які досліджували дану тему, серед них: Г. Верхоузел, С. Діллон, Дж. Г. Джексон, B. Янсен, С. Ессерман, Р. Хоуз, C.-Д. Eлерман, Г. Білер, В. Мані та ін. Проте питання міжнародного процесу як окремої галузі у вітчизняній науці практично не піднімалося, а тому залишається абсолютно не дослідженим.
Джерела дослідження. При написанні роботи використовувалась значна джерельна база, основу якої становлять доктрина з міжнародного права, нормативні акти, які регулюють процедуру врегулювання спорів у провадженні з вирішення спорів у СОТ: Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1947, Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994, Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі, Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок; нормативні акти, які регулюють здійснення розгляду справ у рамках арбітражного провадження: Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж, Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ; також використовувалися національні нормативні акти, такі як Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Особливу увага приверталася до Статуту ООН, як одного з основних нормативних актів, що не лише дав початок міжнародним відносинам з вирішення спорів, а і містить більшість положень щодо засобів вирішення спорів взагалі. Питання вирішення спорів за участі іноземного елементу розглядалось багатьма вченими, про що свідчать монографічні праці, підручники та статті, авторами яких вказані вище.
Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувалися наступні загально-наукові методи:
– історичний, за допомогою якого ми простежували етапи розвитку проваджень з вирішення спорів у СОТ, судового та арбітражного провадження;
– логіко-семантичний метод, який сприяє визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, використовувався для визначення певних понять, як-от “міжнародний процес”, “міжнародно-правовий спір”, “провадження у міжнародному процесі”;
– аналіз, за допомогою цього методу ми вивчали різні провдження з вирішення спорів, досліджуючи, аналізуючи кожен їх елемент.
Поряд із загально-науковими, для ефективності дослідження використовувались також конкретно-наукові методи, такі як:
– формально-юридичний, за допомогою якого ми аналізували та розкривали сутність юридичних понять, норм;
– компаративістський метод, один з основних методів нашого дослідження, дозволив порівняти міжнародний процес з іншими процесами, що дало змогу виокремити особливості міжнародного процесу, також вищезгаданий метод використовувався для порівняння різних проваджень у рамках міжнародного процесу між собою, для простеження їх спільних та відмінних рис.
Наукова новизна. Робота є першою спробою у вітчизняній науці визначити міжнародний процес як галузь права та охарактеризувати його структуру. Саме тому більшість положень, запропонованих у роботі, висловлюються вперше, що лише підтверджує новизну та актуальність даного дослідження.
Практичне значення. Дана робота має неабияке практичне значення, адже у досліджені зроблено спробу дослідити міжнародний процес як самостійну галузь права, визначити його поняття, ознаки. Це дасть змогу у майбутньому сприяти кодифікації норм міжнародного процесу, адже на сьогодні з цього приводу виникає багато проблем. Нами була зроблена спроба виокремити міжнародний процес як галузь права, при підтримці такої думки найближчим часом може сформуватися належне теоретичне підґрунтя нової старої галузі права. Відповідно чітко будуть визначені межі міжнародного процесу, його принципи та інші елементи, що поступово усуне проблеми його застосування.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У Вступі зазначені: актуальність, мета і завдання дослідження, об’єкт та предмет, методи, які були використані при проведенні дослідження, наукова новизна та практичне значення. У Розділі 1 “Міжнародно-правовий спір як підстава виникнення міжнародно-процесуальних відносин” описується міжнародно-правовий спір та його місце у процесуальних відносинах, та досліджується міжнародна відповідальність і її зв’язок з міжнародно-правовим спором. У Розділі 2 “Особливості міжнародного процесуального права” аналізується міжнародний процес, його структура у порівнняі з іншими процесами. У Розділі 3 “Особливості різних видів проваджень у міжнародному процесі” на основі аналізу та порівняння досліджуються особливості різних видів проваджень у рамках міжнародного процесу: судового, арбітражного та провадження з вирішення спорів у СОТ. Робота складається з 111 сторінок.